Українські бригади, які пройшли західну підготовку, намагаються виправити помилки початку контрнаступу, зазначають авторитетні західні аналітики. Командування ЗСУ змінило тактику, зосередившись на виснаженні російських сил артилерією і далекобійними ракетами замість того, щоб прориватися через мінні поля під вогнем.
Раніше у Білому домі розраховували, що дев’ять українських бригад чисельністю близько 36 тисяч бійців під час контрнаступу продемонструють, що “американський спосіб ведення війни перевершує російський”. Але на полі бою ЗСУ зіткнулись зі значним мінуванням території і постійними обстрілами з артилерії та авіації. Тому змушені були змінити тактику.
— Натівські стандарти ведення наступальних дій базуються на тотальній перевазі у повітрі, — каже Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ “Права справа”. — Ось приклад війни у Перській затоці. Перед тим як перейти до сухопутної компоненти, багатонаціональна коаліція на чолі з США за допомогою авіації завдавала удари по позиціях іракської армії майже 40 днів. У нас же наступ проходить без прикриття з повітря. І мінімальна кількість інженерної техніки, не маючи такого прикриття, стала легкою здобиччю російських штурмовиків Ка-52, які атакували з безпечної відстані. Чимало західних військових високопосадовців заявляли, що без переваги у повітрі їхні армії не розпочинали б наступальних дій. А наша армія це робить.
Для того щоб ЗСУ успішно застосували американський досвід, потрібні не лише літаки, бронетехніка, а й засоби розмінування. Останнього нам передали лише 15% необхідної кількості. Німеччина радить обходити мінні поля та наступати далі. Не уточнивши, як саме ЗСУ мають проходити мінні поля завширшки 15 кілометрів, не маючи потрібного обладнання.
— А на чому базується, власне, українська тактика?
— У нашій тактиці основа ураження противника — артилерія, — каже Олег Жданов, військовий експерт, полковник запасу. — Адже пускати бронетехніку без прикриття з повітря небезпечно, це матиме важкі наслідки. Що ми й бачили у перші дні наступу. ЗСУ почала втрачати бронетехніку, особовий склад.
— Ми проводимо рейдові дії в тилу противника, — каже Владислав Селезньов, ексречник Генштабу ЗСУ. — Час від часу використовуємо ракети Storm Shadow. Але це така собі компіляція. Адаптовуємо знання та навички, які здобули під час підготовки у країнах Західної Європи, до наших реалій.
● Д. Снєгирьов:
— ЗСУ наступають на рівні тактичних ротних з’єднань, тобто силами до 100 осіб. Відбувається розвідка боєм. Перший етап наступу передбачає розгортання підрозділів, ведення бойових дій тактичник ротних з’єднань, щоб “промацати” оборону противника. Спочатку створюються передумови для деокупації певного населеного пункту чи ділянки фронту. Завдається вогневе ураження, береться під контроль логістика окупантів, знищуються пункти постійної дислокації особового складу, склади з боєкомплектом. Далі — деокупація. Таку тактику застосовано у Харківській та Херсонській операціях. Спостерігаємо її і на Запоріжжі.
— У ЗСУ специфічна тактика ведення бойових дій, — додає Олександр Коваленко, координатор групи “Інформаційний спротив”. — Вона не схожа на жодну з тих, котрі використовували після Другої світової війни. Наша тактика ввійде у підручники з військової справи багатьох країн. Звісно, що певні напрацювання в інших війнах ЗСУ переймають.
— ЗСУ застосовують тактику тисячі порізів, — каже Петро Черник, військовий аналітик, полковник ЗСУ у відставці. — Наші підрозділи виходять на лінію боєзіткнення, що дає змогу вести вогонь зі штатного озброєння. Противник відкриває по нас вогонь. А інші підрозділи ЗСУ вираховують його позиції й завдають точкових ударів. Лінія розмежування — понад тисячу кілометрів, і по всій цій лінії відбувається такий вогневий контакт.
— Цікаво, якою є реакція на це західних військових експертів?
— Методички з ведення бойових дій на суходолі вже переписуються з урахуванням досвіду наших військ, — розповідає Олексій Гетьман, військовий оглядач, ветеран російсько-української війни. — Так, речник Пентагону Патрік Райдер заявив, що оборонне відомство США дивується з того, що сили оборони України примусили росіян перейти в глуху оборону, не маючи переваги як в людських ресурсах, так і техніці та озброєнні.
