Міжнародна рада футбольних асоціацій (IFAB) ухвалила рішення запровадити зміни до існуючих правил. Вони набудуть чинності вже з початку сезону 2020/2021 років. Основні новації стосуються гри рукою.
Зокрема, якщо м’яч потрапить у руку не нижче лінії пахви, то це трактуватиметься як гра плечем і не буде порушенням правил.
“Це позитивна зміна”, — вважає Іван Гецко, автор першого гола в складі збірної України. “А я вважаю її абсурдною, — міркує Мирослав Ступар, ексарбітр ФІФА. — Як суддям визначити ту умовну лінію пахви? Із цим не впорається навіть VAR, що до міліметра може визначити лінію офсайда. Таким рішенням IFAB лише ускладнило роботу рефері”.
Друге нововведення стосується атакувальних гравців. Випадкове потрапляння м’яча в руку футболіста атаки вважатиметься порушенням, якщо відбуватиметься перед голом або гольовим моментом. “Таке рішення видається мені адекватним, — додає Мирослав Ступар. — Судді закриватимуть очі на гру рукою нападників і рідше зупинятимуть гру, це призведе до більшої кількості голів”.
Відбулася зміна й у визначенні офсайда. Якщо гравець захисту навмисне зіграє рукою, а м’яч відлетить до футболіста нападу, той не буде вважатися у положенні “поза грою”.
“Позитивна зміна, — коментує Іван Гецко. — Бо раніше оборонець навмисно зупиняв гольову атаку грою рукою і позбавляв нападників шансу досягнути успіху. Тепер справедливість відновлено, бо форварду дадуть шанс завершити атаку”.
Окрім того, з нового сезону відеоасистенти рефері (VAR) можуть тільки давати поради головному судді, остаточний вердикт залишається за ним. “У футболі відповідальною за рішення має бути людина, — погоджується Мирослав Ступар. — Дотепер арбітри в полі довіряли асистентам, особливо при фіксуванні офсайдів. І навіть не переглядали деяких епізодів у відеоповторі. Тепер рефері частіше дивитимуться у монітор”.
Обидва співрозмовники вважають, що нинішні правила потребують ще більшого вдосконалення.
“Я б хотів, щоби були чіткі критерії визначення гри рукою, — зазначає Іван Гецко. — Нині за аналогічне порушення одну команду карають 11-метровим, а іншу жаліють. На мою думку, пенальті варто призначати лише у тому випадку, коли оборонець навмисне грає рукою. Якщо ми говоримо про випадкове потрапляння у руку, то 11-метровий варто призначати лише тоді, коли м’яч летить у площину воріт. Бо іноді буває абсурд: м’яч летить далеко від воріт, але на шляху до трибун знаходить руку захисника, і чомусь призначають пенальті. Також не варто фіксувати порушення, якщо футболіст грає рукою, щоб захистити від удару своє тіло”.
“Футбол потребує вагомих змін правил, — вважає Мирослав Ступар. — От пропонують, щоб аути виконували не руками, а ногами — як у футзалі. Це призведе до збільшення кількості голів. Та на мою думку, аути треба виконувати ногами лише в тому разі, якщо захисник навмисно вибиває м’яча за межі поля. Після змін він добре подумає: зберегти м’яч чи вибити, бо розумітиме, що аут буде ще небезпечнішим, аніж кутовий”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про нове важливе рішення ФІФА
