У швейцарському Берні у фінальному поєдинку наш спортсмен переміг росіянина Вадима Анохіна. Основний
час завершився внічию, а на початку додаткової хвилини вирішальний укол завдав Рейзлін — 11:10. Для українця ця перемога стала першою в Кубку світу. Ще один наш шпажист Роман Свічкар взяв бронзову медаль, поступившись Анохіну у півфіналі.
— Від виступу на Кубку світу маю двоякі враження, — розповідає "Експресу" Ігор Рейзлін. — З одного боку, дуже радий, що тріумфував, але водночас засмучений інцидентом, який виник під час командної першості. У дебютному турі ми протистояли Канаді. Суперник застосував заборонений прийом — вдарив маскою мене в обличчя. Я впав потилицею до підлоги і на декілька секунд знепритомнів. Була підозра на струс мозку. Зрозуміло, що продовжувати виступ не міг. Прикро, що судді навіть не зробили попередження канадцю за його витівку.
Останнім часом мене переслідує злий фатум саме на командних змаганнях. На чемпіонаті світу-2018 зіткнувся колінами з китайцем, і через травму припинив поєдинок. У Швейцарії, на щастя, мої колеги зі збірної і за моєї відсутності здобули бронзову медаль.
— Як ваш успіх вплинув на шанси завоювати олімпійські ліцензії?
— На Кубку світу я здобув цінні очки і тепер посідаю третє місце в особистому рейтингу олімпійського відбору. Та пріоритетом для нас є командні успіхи. Якщо в командному рейтингу фінішуємо у топ-вісімці, то аж четверо наших шпажистів завоюють право виступати на Олімпійських іграх у Токіо. Наразі ми треті, але нам у спину дихають італійці. Попереду ще три міжнародні старти. Нам потрібно на одному з них потрапити до четвірки найсильніших, і ліцензії — гарантовані.
— Ваше завдання — потрапити на Ігри-2020 чи зійти на олімпійський п’єдестал?
— Мене не влаштовує олімпійський девіз: “Головне — не перемога, а участь”. Я поїду до Токіо лише для того, щоб завоювати медаль. Це — мрія мого життя.
Я жодного разу навіть не виступав на Олімпіадах. Хочу, щоб моя робота, яку почав у дев’ять років нарешті принесла плоди.
— Сьомого грудня вам виповниться 36 років. Ваш вік — це мінус чи все-таки козир?
— Погано, що в моєму віці травми даються взнаки. Ну а добре — що з віком набуваю більше розуму і досвіду. А ще стаю холоднокровнішим, що дуже важливо у фехтуванні. До речі, моєму колезі по збірній Богдану Нікішину — 38, і найбільших успіхів він також досягнув у зрілому віці.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також подробиці скандалу довкола Суркіса і Павелка.
