Найвищу нагороду вибороли Віталій Вергелес, Тарас Міщук, Тарас Мазовський та Андрій Рибачок, які у каное-четвірці на дистанції 500 метрів випередили китайську та польську команди на 0,28 та 0,3 секунди відповідно.
Віцечемпіонами світового кубку стали Андрій Рибачок (каное-одиночка, 200 метрів), Людмила Лузан (каное-одиночка, 500 метрів), Іванна Дяченко (байдарка-одиночка, 200 метрів), Ірина Федорів (каное-одиночка, 200 метрів), а також дует у складі Валерії Терети та Ірини Федорів, які виступали на каное на дистанції 200 метрів. До того ж Валерія Терета виборола єдину для України бронзову нагороду, змагаючись на каное на дистанції 5000 метрів.
“Нам вдалося не лише показати добротні результати, але й випробувати молодь на дуже потужному турнірі з участю 630 спортсменів, у тому числі олімпійських чемпіонів та призерів, — каже Юрій Чебан, головний тренер збірної України з веслування на байдарках і каное. — І молодь нас не підвела. Зокрема, Іванна Дяченко та Ірина Федорів уперше в кар’єрі взяли участь у дорослому міжнародному турнірі такого рівня й відразу ж здобули срібні медалі”.
За словами тренера, вся збірна до Кубку світу готувалася в Україні. “У нас небагато локацій, де можна тренуватися, і ми стараємося їх використовувати: Конча-Заспа та Обухів на Київщині, Добротвір на Львівщині, а також Вінниця, — продовжує Юрій Чебан. — Наступні Олімпійські ігри відбудуться у Лос-Анджелесі — в океанській солоній воді. Тому нам потрібно працювати в максимально наближених умовах (Іспанії, Португалії та Італії). Розглядаємо й інші континенти, які в одному часовому поясі з Лос-Анджелесом”.
Зазначимо, що на Олімпійських іграх у Парижі веслувальна збірна України мала в доробку одну срібну медаль, яку на дистанції 500 метрів на каное здобули Людмила Лузан та Анастасія Рибачок. “Настя вагітна й чекає на поповнення, — зауважує головний тренер збірної. — Але після пологів вона планує повернутися і ми радо її приймемо в команду. Людмила Лузан наразі шукає себе в одиночці. В інших дисциплінах ми поки що створюємо здорову конкуренцію, бо без неї важко буде вибороти нагороди. До Олімпіади ще вдосталь часу, тож робимо все для того, щоб у 2028 році веслувальна команда знову порадувала українців”.
“Олімпійські ігри — це як Еверест, і зараз ми перебуваємо в базовому таборі на шляху до його сходження, — додає Інна Осипенко-Радомська, старша тренерка жіночої збірної України з веслування на байдарках. — Стартували потужно, оскільки турнір у Познані — перший у сезоні. Це був початок нового олімпійського циклу. У нашій команді дуже багато нових молодих спортсменок, яким по 20 — 21 року. Вони відчули смак перемог і тепер, надіюсь, продовжать своє сходження на найвищу спортивну вершину”.