Марафонський заплив на 15 кілометрів 400 метрів в каное-одиночці українка подолала за 1 годину 25 хвилин і 49 секунд. Спортсменка, яка фінішувала другою, відстала від Людмили аж на дві хвилини.
І це далеко не всі цьогорічні успіхи. Людмила вже виборола дві золоті нагороди Кубка світу з марафону, дві золоті — чемпіонату Європи з марафону і бронзову — чемпіонату Європи зі спринту!
— Я не хотіла стартувати на цьому чемпіонаті світу, — признається Людмила Бабак, яка тимчасово живе в Португалії. — Перед змаганнями спілкувалася з рідними, які живуть під російською окупацією в Енергодарі. Вони у жахливому психологічному стані. Я теж була розбита морально і не могла думати про спорт. Але мама зі сльозами на очах таки переконала мене вийти на старт.
— Як ви готувалися до запливу?
— Було так важко, що навіть схудла на три кілограми! Фізично я була добре готова, а от психологічно... Треба було опанувати себе, ввімкнути розум. Бо марафонська дистанція — це боротьба тактик, постійний аналіз ситуації на дистанції, це холодний розрахунок своїх дій. Тут замало просто махати веслом, треба думати. Слава Богу, я з цим впоралась.
— Чув, що на цей чемпіонат вам дали новий човен...
— Так, за це подяка Юрієві Володимировичу (Юрій Чебан — дворазовий олімпійський чемпіон, колишній головний тренер збірної України. — Авт.). Мій човен залишився в Енергодарі. Вивезти його звідти нереально, тож потрібен був інший. Юрій Володимирович переговорив з виробником цих човнів, і мені подарували новий. Його вартість — приблизно три тисячі євро.
— Що розповідає ваша сім’я про життя в окупації? Коли ви востаннє були в Енергодарі?
— Я покинула Енергодар ще першого лютого, а Україну — другого, поїхала на тренувальні збори. Батьки і брат залишились удома. Сьогодні вони живуть під постійними обстрілами і в небезпечній близькості від атомної електростанції. Батьки без роботи, працює лише мій брат, він має всіх утримувати. Але як це робити? Ціни в окупації — у чотири рази вищі, ніж в Україні. Приміром, банку півлітрової тушкованки брат купив за 240 гривень і каже, що це ще дуже дешево. Грошей не вистачає ні на що.
Виїхати з Енергодару не так легко. Ви ж бачили, що окупанти зробили під Запоріжжям з колоною мирних мешканців...
