Уперше єврокубковий поєдинок обслуговувала жіноча бригада рефері. Зустріч Ліги Європи бельгійського “Гента” та чеського “Слована” судила 39-річна Катерина Монзуль, а її асистентками були 33-річна Олександра Ардашева та 37-річна Марина Стрілецька. Раніше саме ця команда реферинь першою серед усіх жінок дебютувала на матчі Ліги Націй — між збірними Сан-Марино та Гібралтару.
“Катерина любить футбол із самого дитинства, — розповідає Сергій Глушак, провідний спеціаліст Федерації футболу Харкова, арбітр зі 17-річним стажем, хрещений батько реферині Катерини Монзуль. — Коли інші дівчатка гралися ляльками, Катруся бавилася з м’ячем. Згодом ганяла м’яча з хлопцями на стадіоні, пробувала себе у ролі футболістки й дуже надійно грала в захисті. Та у 17 років вирішила, що хоче займатися суддівством на полі. Катя дуже цілеспрямована та розумна, тому досягла великих успіхів у цій сфері”.
Катерина любить футбол із самого дитинства. Коли інші дівчатка гралися ляльками, вона бавилася з м’ячем.
Катерина Монзуль — дуже справедлива й не визнає авторитетів, каже Мирослав Ступар, колишній арбітр ФІФА: “Вона не зважає на ім’я футболіста чи на гучну назву команди й не боїться карати сильніших. Також Катерина дуже працьовита. Вона присвятила життя футболові. Щоправда, її недолік у тому, що вона полюбляє повчати гравців”.
Киянка Олександра Ардашева також з кожним днем прогресує. Саме вона недавно увійшла в історію європейського футболу як перша жінка, яка працювала асистенткою арбітра VAR серед чоловіків — вона судила поєдинок п’ятого туру УПЛ “Дніпра-1” проти “Ворскли”.
“Успіх наших арбітрок — результат їхньої важкої праці, — зазначає Сергій Стрілецький, футзальний суддя, чоловік реферині Марини Стрілецької. — Марина щодня займається спортом, тренується по дві години. Де би вона не була, мусить знайти умови для заняття. А ще вона постійно вчиться — цього вимагають УЕФА та ФІФА, які регулярно присилають суддям завдання.
Звісно, без любові до футболу моя дружина не виконувала б таких навантажень. Марину з самого дитинства приваблював спорт.
Вона пробувала себе у гімнастиці, плаванні, настільному тенісі, легкій атлетиці, баскетболі. Зупинилася на футбольному суддівстві. Сьогодні вона поєднує роботу арбітрки із тренуваннями дітей.
До речі, Катерина, Марина й Олександра — не лише колеги, вони ще й близькі подруги”.
Цікаво, що під час дебютного поєдинку з участю наших реферинь виник скандал. На 77-й хвилині Катерина Монзуль не дозволила гравцеві “Гента” Вадісу Оджіджа-Офое вийти на заміну, бо його ім’я фігурувало у протоколі стартового складу. Та через травму на поле з перших хвилин вийшов інший футболіст — Дорш. Оскільки травма виявилася незначною, то тренер “Гента” хотів випустити гравця на поле в другому таймі, але українська суддя не дозволила цього зробити.
“Я вважаю, що це було її помилкою, — каже Мирослав Ступар. — Згідно з правилами, гравець, який заявлений на матч в основний склад, може бути замінений запасним гравцем. А заявлений основний гравець стає заявленим запасним. Монзуль заборонила вихід футболістові на поле, бо за регламентом Української прем’єр-ліги футболіст, який був замінений до початку матчу, не має права перебувати в заявці та брати участь у грі. Виходить, що Катерина судила за правилами нашого чемпіонату, а не за міжнародними. Це в тому числі провина тих, хто формував регламент УПЛ усупереч загальним футбольним правилам”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю з тренером Романом Григорчуком
