Останній відтинок дистанції — 50 кілометрів — Євген Глива здолав за чотири години, 42 хвилини і 58 секунд, пише газета Експрес. А загалом марафонці долали 270 кілометрів п'ять днів: 50 — у перший, 70 — у другий, 100 — у третій. Потім день відпочинку — й фінальний ривок.
Євген Глива готував себе до того, що боротиметься за подіум на цій дистанції.
— Організатори марафону трохи намудрували з пунктами, де стоїть водичка, через це я отримав тепловий удар, — каже нам Євген Глива. — Зі старту рвонув на максимумі. Прибігаю до місця, де мав би попити — а води нема, до неї слід бігти ще два чи три кілометри! Почалося зневоднення організму, я отримав тепловий удар, але таки пробіг 50 кілометрів. Наступного дня вийшов на старт 70-кілометрового відрізку з ватними ногами. Лікарі радили не бігти, бо може бути біда. Скажімо, один йорданець їх не послухав і втратив свідомість, довелося його евакуйовувати з пустелі в лікарню. Я на старт не вийшов. І, по суті, знявся з ультрамарафону. Але заявився на останній день, коли бігли 50 кілометрів. Це окрема дистанція, і тут я вже був королем.
Читайте також: Фігурі 63-річної української фітнес-тренерки заздрять навіть юні дівчата
На цю дистанцію спеціально приїхали два дуже сильні марокканці та один кенієць. Але ж вони не знали про негаразди з водою, з прапорцями, з треками. А я уже був у курсі. Вони рвонули зі старту в неймовірному темпі, я йшов далеко позаду, але чітко усвідомлював, що їх не вистачить на всю дистанцію. Так і сталося: вони здались, а я спокійно добіг до фінішу. Перший! У гордій самотності.
— За якої погоди довелось бігти?
— Як для пустельного марафону нам ще пощастило. Температура повітря була приблизно 30 градусів вище нуля за Цельсієм. Минулоріч я біг в Омані, там було під 45.
Читайте також: Серед найперспективніших футболістів Європи — троє українців
