23-річний Сергій Богачук, уродженець Вінниці, нині живе і тренується у Каліфорнії. Боксер здобув 15-ту перемогу на професіональному рингу. У третьому раунді він поклав на поміст мексиканця Фернандо Маріна. І так чинить із кожним своїм суперником. Усі перемоги українець здобув нокаутом — це унікальний випадок в історії боксу.
— Я боксував за “Українських отаманів”, — розповідає Сергій Богачук. — У матчевій зустрічі переміг кубинця, який був олімпійським чемпіоном. Це був напівпрофесіональний поєдинок. Відразу після нього мені запропонували спробувати себе в категорії профі. Я подумав — а чому б ні? Поїхав до Лос-Анджелеса, потренувався, провів три поєдинки, сподобалось. Підписав контракт і залишився. Хоча зарплату не платили. Давали щомісяця тисячу доларів на харчування — і все. Мені цього вистачало.
— А де вас поселили?
— У курортному селищі Біг-Беар, у горах. Це три години їзди від Лос-Анджелеса. Живу в триповерховому котеджі. На першому поверсі спортзал, на другому — кухня і декілька кімнат. Третій поверх — горище — повністю заставлений ліжками, які розділені шторками. Усі новачки живуть там. Мені спочатку дико було: як це так, жити в одній кімнаті зі стількома незнайомими людьми? Але згодом звик. І от уже заслужив, щоби мене переселили на другий поверх. Тепер живу в кімнаті сам.
— Професіональний боксер в Америці, у якого 15 перемог поспіль нокау том, має бути щонаймен ше доларовим мільйоне ром! Чи ні?
— До мене теж доходять чутки, що я вже мало не пів Вінниці скупив, але це не так (усміхається). Мій перший гонорар у США за виграний професіональний бій знаєте який був? Менш ніж 100 доларів. Уявіть: ти отримав таку суму і чекаєш декілька місяців наступного бою, де гонорар — не більший.
Лише після третього поєдинку я підписав контракт, мені стали нормально платити. За бій — декілька тисяч доларів. Цих грошей вистачає на життя.
Я знаю, що поставив рекорд професіонального боксу за кількістю перемог і міг би вимагати більше грошей. Але чудово розумію, що в мене ще треба інвестувати. Організація боксерських вечорів, оплата тренерів, які зі мною працюють, моє проживання, харчування... За це все платить промоутер, тому я не нахабнію.
Мені обіцяють, що на наступний бій або через один залучать телебачення. Тоді ми зможемо отримати більші гроші. І для промоутера, і для мене.
— Якби ви залишились в Україні, яким був би ваш шлях у професіональному боксі?
— Я не бачу в Україні професіонального боксу. От у Каліфорнії кожен тиждень проводять два-три боксерські вечори. Маса боїв, купа спаринг-партнерів. В Америці за два роки я провів 15 боїв, в Україні — не знаю, чи б три відбоксував.
— Яку мету ставите перед собою у боксі?
— Стати абсолютним чемпіоном світу в категорії до 69,9 кілограма. Якщо все піде гладко, якщо не буде травм, то роки за три цю мрію можна буде втілити.
— Вас називають “новим Гассієвим”. Як вам таке по рівняння?
— Мене і “другим Головкіним” називають. Але це зовсім інші боксери, із несхожою манерою бою. Якби мене порівняли з Артуро Гатті, ну це ще нічого. Він теж завдає багато ударів. Гассієв і Головкін — хлопці з надпотужним ударом. Вони одним потраплянням можуть закінчити бій. Я ж беру кількістю ударів, шквалом, навалою. Це мій стиль, стиль Сергія Богачука.
Читайте також про найгучніший трансфер літа.
