У португальському Фуншалі завершилося Євро з артистичного плавання, на якому наша збірна здобула дві срібні медалі. Зокрема, українки стали віцечемпіонками турніру в груповій технічній вправі. У складі “синьо-жовтої” команди виступали Дарія Мошинська, Анастасія Шмоніна, Олександра Горецька, Аліса Кулик, Уляна Гринішина, Єлизавета Лимар, Марія Гринішина та Дарія Принько.
А в заключний день змагань наші плавчині здобули “срібло” в акробатичній групі. На другу сходинку п’єдесталу пошани піднялися Іванна Бурба, Олександра Горецька, Уляна Гринішина, Марія Здоровцова, Аліса Кулик, Дарія Мошинська, Єлизавета Лимар та Анастасія Шмоніна.
“Горджуся дівчатками, бо вони — наймолодші в історії дорослої збірної України, — каже Світлана Саїдова, старша тренерка збірної України з артистичного плавання. — Усі спортсменки 2007 — 2008 року народження, а вже виступають і перемагають серед дорослих. Невдовзі вони поїдуть до Афін, де відбудеться чемпіонат світу серед юніорів. Рада, що дівчата поєднують виступи на дорослому та юніорському рівнях і сумлінно виконують усі настанови”.
За словами тренерки, у збірній відбулася раптова зміна поколінь. “Торік команду покинув майже весь склад, — розповідає Світлана Саїдова. — Чому? Основна причина, можливо, в тому, що дівчатка не витримали стресу, спричиненого війною. Фактично в колективі залишилися лише Анастасія Шмоніна та Дарія Мошинська, а восьмеро плавчинь — це абсолютні новачки збірної”.
Вправи українських спортсменок на Євро мали найвищий коефіцієнт складності серед усіх команд. “Так, у нас дуже складні вправи, і нам поставили не надто високі оцінки за якість виконання, — зауважує тренерка. — Але це результат наших помилок, а не суддівської упередженості. Більшість дівчат чи не вперше приїхали на такий великий турнір, вони боялися, хвилювалися, стресували й не знаходили собі місця. Далі буде краще”. Додамо, що завдяки двом срібним нагородам українки посіли шосте місце в загальнокомандному заліку ЧЄ.
Світлана Саїдова зазначає, що їй доводиться тренувати збірну в непростих умовах. “Готуємось до змагань у прифронтовому місті, з міркувань безпеки не називатиму його, — каже наставниця. — А все тому, що у більш віддалених від лінії фронту містах умови неналежні. Ось у Львові є басейн, але він відкритий. У Дніпрі — постійно зайнятий. Тому виходить так, що навіть дівчата з Києва та Одеси приїжджають у прифронтову зону, щоб тренуватися. Щодня п’ять годин працюємо в басейні та дві — в тренажерному залі. Коли ворожі ракети чи шахеди летять на місто, то зупиняємо тренування та йдемо в укриття. До слова, окупанти розбомбили фабрику, яка виготовляла для команди купальники. Тож тепер один фахівець і амуніцію нам шиє, і розробляє дизайн”.
