У прем’єр-лізі розробили протокол безпеки для клубів і гравців на випадок поновлення футбольного чемпіонату. Дотримуючи всіх вимог, спортсмени мали б максимально убезпечитися від можливого зараження коронавірусом. Та на практиці, кажуть у клубах, це неможливо. А ще — дуже дорого.
Перед початком групових тренувань кожен футболіст і працівник клубу повинен пройти ПРЛ-тестування на COVID-19. Коли чемпіонат поновиться, слід буде здавати цей тест перед кожним матчем.
“Вартість одного ПРЛ-тесту — від 2,5 до 4 тисяч гривень. А клубу потрібно зробити 50 — 60 тестувань за раз! Це шалені гроші, яких у нашого клубу просто немає, — каже голова наглядової ради “Металіст-1925” Сергій Стороженко. — І це не одноразова процедура, перед кожним матчем знову слід проходити тестування. Якщо держава або федерація не допоможуть із закупівлею тестів, ми можемо втратити багато клубів”.
Відповідно до нових правил, на всі виїзні матчі команди повинні добиратися трьома автобусама — щоби футболісти і персонал перебували одні від одних на максимальній відстані. В одному транспортному засобі може їхати не більше як десять осіб.
Прибувши у чуже місто, клуб повинен орендувати весь готель, щоб у ньому мешкала лише одна команда, а кожен член делегації мав окремий номер! Це, певна річ, теж добряче вдарить по кишені клубів.
Прибувши у чуже місто, клуб повинен орендувати весь готель, щоб у ньому мешкала лише одна команда, а кожен член делегації мав окремий номер!
“Звісно, вимоги потрібні, щоб протистояти поширенню вірусу, але як їх дотримати на практиці — не розумію, — каже виконавчий директор “Карпат” Ростислав Ящишин. — Гнати, наприклад, зі Львова у Маріуполь, а це понад тисячу кілометрів в один бік, три (!) автобуси і там винаймати цілий готель?! Клубний бюджет такого не витримає! На домашній матч ми здатні забезпечити три автобуси, а от на виїзний — це вже проблематично”.
Згідно з розробленими правилами, соціальної дистанції слід дотримувати і на лаві запасних — між людьми має бути відстань 1,5 метра. Лава, на якій сидять запасні гравці, тренер, його помічники, лікар та інші працівники клубу, може розтягнутися ледь не на все поле. “Утім це ми можемо виконати”, — вважає Ростислав Ящишин.
Поведінка гравців на полі теж має змінитися. Футболістам заборонено спільно святкувати голи. Також спортсмен повинен мати свою пляшку з водою, користуватися чужою заборонено.
До речі, у Німеччині футболістам рекомендують бігати в масках, які належить змінювати кожні 15 хвилин, не торкатися руками обличчя і не плювати на поле. Подейкують, що такі норми можуть запровадити і в нашій прем’єр-лізі.
“Здається, що ті, хто придумав ці правила, ніколи не грали у футбол і не мають уявлення про фізіологію людини, — коментує ексгравець багатьох клубів УПЛ Микола Лапко. — Ну як можна бігати на полі в масці? Футболістам зазвичай і без неї кисню не вистачає. А як не торкатися обличчя? Футбол — активна гра, піт під час матчу стікає рікою. Я, наприклад, його і футболкою, і руками витирав, бо коли піт потрапляє в очі — пече несамовито. Не плювати на поле теж неможливо, бо слина під час матчу гусне і заважає дихати. А як не торкнутися руками суперника, особливо коли йде боротьба за верховий м’яч? На практиці виконати всі ці приписи нереально. Краще взагалі футбольний чемпіонат не поновлювати, ніж грати за такими правилами”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як відомі українці критикують Усика та Ломаченка за проросійські погляди
