Під час масованого обстрілу України на початку минулого тижня бойова частина збитої нашою протиповітряною обороною російської ракети впала на околицю села на Хмельниччині. Нашпигована майже половиною тонни небезпечної вибухівки, вона влучила у хату 93-річної пенсіонерки. Бабуся дивом залишилася живою і неушкодженою.
“Того дня над нашою громадою пролетіло шість ворожих ракет, — розповідає Анатолій Тимчук, староушицький селищний голова. — Завдяки підрозділам ППО одна з них не дісталася до цілі. Носова частина завдовжки до трьох метрів упала в яру. Інші деталі розлетілися по городах людей, а сама капсула з вибуховою речовиною пробила дах і впала на веранду хати 93-річної селянки”.
Старенька господиня в цей час дрімала в сусідній кімнаті. Від смертоносного снаряда її відділяли якихось два чи три метри коридору.
Крізь сон Марія Ясінська навіть не зрозуміла, що сталося. Коли вийшла на веранду, побачила щось схоже на металеву бочку діаметром, як колишня радянська пральна машинка. Старенька переступила, спираючись на невідомий предмет, і пішла до сусідів розпитати, що сталося. Вона й подумати не могла, що залізяка, через яку перелізла, — це частина ракети з вибухівкою, що не здетонувала.
“ДЯКУВАТИ БОГУ, ЩО НЕ ЗІРВАЛОСЯ”
Бабуся Марія живе сама. Майже 30 років тому помер єдиний син, стареньку доглядає соціальна працівниця. Взимку пенсіонерка зламала ногу, і її забрала до себе в Київ внучка Лариса. Та коли почалася війна і рашисти стали бомбити столицю, бабусю привезли назад у село, бо вважали, що тут усе-таки безпечніше. Соціальна працівниця Світлана Сашуріна майже щодня провідує свою підопічну, приносить продукти з магазину, набирає води з криниці, виконує різну роботу по господарству.
“Того дня я не мала провідувати бабусю Марію, бо вона запевнила, що в неї достатньо води та їжі, — пригадує пані Світлана. — Але мене наче магнітом тягнуло зайти до неї, тим паче майже поруч живе 98-річний одинокий пенсіонер, якому несла продукти з магазину. До хати Марії Ясінської залишалося якихось дві хвилини ходьби. Раптом позаду себе я почула жахливий свист і побачила, як на шаленій швидкості летить ракета. А потім уламки іншої впали на землю. Двигун гепнувся у сусіда на городі. Одна з частин пробила бляху на даху веранди моєї підопічної й упала всередину приміщення.
Раптом позаду себе я почула жахливий свист і побачила, як на шаленій швидкості летить ракета.
Мене охопив шок, стали тремтіти руки. Якби прийшла на декілька хвилин раніше, то бабуся Марія неодмінно вийшла б до мене на веранду — нас обох могло би вбити. І дякувати Богу, що не зірвалося, а то знесло би пів села”.
За словами селищного голови Анатолія Тимчука, в тій частині ворожої ракети, яка впала на веранду Марії Ясінської, було 420 кілограмів вибухівки в тротиловому еквіваленті.
“При детонації такої кількості вибухової речовини радіус суцільного руйнування залежно від рельєфу місцевості може сягати 500 метрів, а на відстані одного кілометра вилітають шибки у вікнах, — коментує Олег Жданов, військовий експерт. — На жаль, наша ППО при влучанні не може визначити точного місця падіння збитої ракети...
Якщо вона внаслідок ураження не здетонувала в повітрі, то при падінні на землю, якщо не розрядити, в будь-який момент може зірватися”.
Частину ракети, яка впала на хату Марії Ясінської, сапери вивезли в безпечне місце й підірвали. Вибух був такої сили, що його гучні звуки було чути за десятки кілометрів у всіх навколишніх селах...
