Романтичну шлюбну церемонію для закоханих організували волонтери. Наречений під’їхав на візку, а під час урочистостей підвівся, аби сказати: “Згоден”, поцілувати наречену й перехилити келих шампанського.
...Ігор Пономарчук пішов на війну в першу хвилю мобілізації. Познайомився з Анною в 2015 році. Дівчина жила поряд із Пісками Донецької області, влітку 2014-го після сильних обстрілів переїхала у Волноваху.
“Це було кохання з першого погляду, — розповідає Ігор. — Побачив її у Волновасі. Ми випадково зустрілись поглядом у магазині. Я підійшов і попросив номер телефону. Потім дізнався через інтернет, коли в неї день народження. Зателефонував і привітав. Аня була розчулена. Ми стали частіше спілкуватися. Після другої зустрічі відчув, що це моя людина”.
Боєць декілька разів приїздив до коханої в гості. Вона має сина від першого шлюбу. 8-річний хлопчик відразу прикипів до чоловіка.
“Ми стали жити разом, відчували, що не можемо ні дня одне без одного. Навіть коли сперечались, дуже швидко мирилися, — каже Ігор. — У січні 2016-го у нас народилась донька. Планували одружитися ще два роки тому, проте завжди щось ставало на заваді: то син хворів, то я знову пішов на війну...
Цієї весни нарешті запланували справити весілля, придбали обручки. Але за день до відпустки 10 квітня я зазнав важкого поранення під Авдіївкою. Були ушкоджені печінка, нирки та кишківник. Мене доставили в госпіталь вертольотом. Щодня, будучи прикутим до ліжка, мріяв одужати і нарешті стати перед вівтарем. Лікарі та сила кохання зробили неймовірне. За три тижні я почав ставати на ноги. Попросив волонтерів допомогти нам організувати шлюбну церемонію в лікарні”.
Наталія Воронкова з “Волонтерської сотні” згадує: “Весілля в медзакладі в умовах карантину — непросте завдання. Проте керівництво Київського клінічного госпіталю пішло нам назустріч. Відгукнулося багато підприємців, мережа українського одягу подарувала молодятам вишиванки, у пекарні спекли коровай”.
Шлюбну церемонію проводили в масках. Серед гостей був і командувач Медичних сил ЗСУ Ігор Хоменко. “У нас була тільки урочиста розписка, а пишне весілля обов’язково відгуляємо на моїй рідній Миколаївщині”, — обіцяє наречений.
До слова, це вже 11-та шлюбна церемонія в історії Київського клінічного госпіталю.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про традиції вишиванок у видатних українських родинах
