За особисту мужність та героїзм 51-річному майору присвоєно звання Героя України та нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
“Тато з дитинства мріяв стати військовим. Після закінчення школи він вступив у суворовське училище в Києві. Далі була Національна академія державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Після того служив на Кавказі, — розповідає син воїна Микола Стрєлков. — Батько часто казав, що був неймовірно щасливим, коли народився я, адже він так хотів сина. Ми любили разом проводити час. Пам’ятаю, що тато часто брав мене в ліс, де ми ночували у палатках та смажили м’ясо на вогні. А ще — катались на велосипедах, їздили на риболовлю.
Згодом, щоби заробити на життя, тато став приватним підприємцем і виготовляв на замовлення меблі. У 2014 році він пішов у АТО, тож власну справу довелось закрити”.
У перші дні повномасштабного вторгнення Георгія Стрєлкова мобілізували до Могилів-Подільського прикордонного загону.
“У червні 2022 року Георгій Стрєлков керував інженерним облаштуванням позицій підрозділу в районі Семенівки Чернігівської області, — пригадує командир Могилів-Подільського прикордонного загону Олег Ковальчук. — А далі були інші рубежі: обладнання фортифікаційних споруд на Донецькому напрямку, у Костянтинополі поблизу Волновахи та у селищі Невельське Покровського району”.
Першого листопада на Донеччині під час ворожого артилерійського обстрілу воїн власним тілом закрив побратима, врятувавши йому життя. Поховали Георгія Стрєлкова з усіма почестями у Вінниці на Алеї Слави. У червні у Львові погасили марки на честь полеглих прикордонників. Одна з марок — із фотографією Георгія Стрєлкова.
20-річний син Героя зізнається: не було такого дня, коли б він не звертався у молитві до батька.
“Завжди питаю у нього поради, прошу дати сил витримати це випробування. Без батька дуже важко, адже тепер я залишився сам. Часто їжджу до нього на могилу, пригортаю портрет до серця”, — каже Микола Стрєлков.
