Біла труна, коровай, квіти та багато сліз. Так у селі Грим’ячка в останню дорогу проводжали 22-річну Оксану Музику. 31 грудня вона разом з коханим Назаром та двома друзями їхала за подарунками для своїх племінниць. За кілька десятків метрів від авто впала російська ракета, від травм дівчина померла...
“Коли Оксані було шість років, мама привела її в музичну школу, бо побачила у ній хист до музики. Кілька разів на тиждень Оксана приїжджала до мене на заняття з вокалу, сольфеджіо та гри на фортепіано, — ділиться викладачка загиблої Богдана Корнацька. — Ще тоді я помітила її ритмічність, вона добре інтонувала. Ви б бачили, як горіли її очі на уроках музики!
Згодом Оксана стала брати участь у районних та обласних музичних конкурсах, з яких поверталась із перемогою. Посідала призові місця на всеукраїнських фестивалях. Їздила виступати і в Болгарію, звідки привезла гран-прі. Надзвичайно талановита дитина!”
Після школи Оксана Музика продовжила навчання у Хмельницькому ліцеї. Закінчила його з відзнакою.
“Оксана мала хист і до точних наук. А тому вищу освіту дівчина здобула в Києві за спеціальністю “прикладна математика”, — веде далі пані Богдана. — Коли вчилася, захопилася мистецтвом фотографії. Закінчила фотокурси, аби проявляти свій талант і у цій сфері.
Невдовзі Оксана влаштувалась на роботу аналітикинею. У Хмельницькому з допомогою батьків придбала квартиру, машину. В особистому житті у неї теж було все добре: вона заручилась із коханим. Весілля мало бути влітку 2023-го. Хто міг знати, що до цього часу наша Оксанка не доживе...”
31 грудня Оксана з Назаром, подругою та її обранцем купили продукти для новорічного столу — свято планували зустріти разом. Дівчина попросила ще заїхати за подарунками для племінниць... Раптом поряд з авто впала ракета.
“Оксанці уламок влучив у шию, вона знепритомніла, але в неї ще був пульс. Хтось із військових допоміг витягнути дівчину, її госпіталізували. У лікарні провели переливання крові, — каже пані Богдана. — Проте 1 січня, у день народження батька, вона померла.
Оксанці уламок влучив у шию, вона знепритомніла, але в неї ще був пульс.
На похорон із лікарні приїхали Оксанині друзі Оксани та наречений, який пересувався на милицях. Поклав коханій у труну великий букет троянд. Як же гірко він плакав...”
Аби помститись рашистам за вбивство Оксани Музики, її друзі та рідні організували збір коштів на дрони-камікадзе, які передадуть у Головне управління розвідки.
