Геннадій Колісник займався гірським туризмом. Гори любив понад усе — до 2014 року постійно їздив на Кавказ, Ельбрус. Активно досліджував Карпати. У 2014 році очолив Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді й усіляко його розвивав...
“Він був чудовий керівник, мав багато цікавих ідей, які завжди спрацьовували, — каже Тетяна Пічугова, колега. — Наш центр щоразу відзначали за новаторство, а вносив його у роботу керівник центру”.
І співробітники, і рідні кажуть, що до Геннадія Колісника часто приходили за порадою і щоразу знаходили потрібну відповідь та допомогу. “На нього можна було покластися”, — каже двоюрідний брат Дмитро.
У 2017 році Геннадій Колісник став удівцем: дружина померла під час пологів. Чоловік залишився з доньками Настею і Поліною та сином Єфимом. “Але майже відразу вийшов на роботу, занурився у справи. Певна річ, знаходив час і для сім’ї. Він був хороший батько”, — каже Тетяна Пічугова.
Геннадій Колісник, як спеціаліст у пішохідному туризмі, сприяв його розвитку в області. Займався скелелазінням і навчав цього інших. Брав участь у змаганнях як суддя, в організації Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри “Сокіл” та розвитку пластового руху.
“З Геннадієм ми познайомились улітку 2015 року на всеукраїнському етапі гри “Джура”. Ми були в одній команді, — згадує Марія Папаконстанді. — Він тоді для нас став як батько: нам з дівчатами було по 20 років, а йому — 35. Стежив за нашими успіхами, допомагав... Пам’ятаю, з якою любов’ю розповідав про своїх дружину та донечок. Він був людина слова, чесний і надійний. Усе найкраще, що може бути в чоловіку, в ньому було”.
Із початком повномасштабного вторгнення Геннадій Колісник вивіз свою сім’ю у безпечне місце, а сам повернувся у Краматорськ, щоб допомагати солдатам. Він добре знався на топографічних картах і орієнтуванні на місцевості, тому проводив навчальні заняття для військовослужбовців.
“У якийсь момент Гена вирішив, що час переходити від волонтерства до боротьби, — каже брат. — Так і зробив”.
У травні Колісник передав обов’язки керівника Центру туризму та краєзнавства своїй заступниці, а сам приєднався до лав військовослужбовців. Він не мав досвіду служби в армії, але знання у сфері туризму дуже прислужилися йому в ЗСУ.
“Гена міг одночасно займатися багатьма справами. Уже під час війни він і волонтерив, і воював у складі ЗСУ, і працював на свій центр”, — розповідає Дмитро.
Гена міг одночасно займатися багатьма справами. Уже під час війни він і волонтерив, і воював у складі ЗСУ, і працював на свій центр.
“Це правда, він не покидав своєї роботи до останку, — додає Тетяна Пічугова. — Ми щодня зідзвонювалися, я тримала його в курсі всіх подій у центрі, іноді питала поради”.
...Загинув Геннадій Колісник 28 грудня під час виконання бойового завдання. Він так і не встиг приїхати на Новий рік до своїх дітей... Сестра чоловіка оформить опікунство над ними. Вона сама виховуватиме п’ятьох дітей — трьох Геннадієвих і двох своїх. Чоловік жінки загинув на війні у 2019 році...
