Самоспаленню 11 жовтня о пів на 4-ту ранку передувало кілька дописів на сторінці Миколи Микитенка в соцмережі. Об 00:14 з’явився останній із них: “Думаю, як горітиму?!.. Як Василь Стус?! Вистачить сил довести, що Україна — понад усе!!! Дістало!!! Вийдіть всі, побратими, як 24 числа, візьміть зброю в руки і захистіть нашу рідну Україну!!!”
Життя атовцю врятувати не вдалось. 17 жовтня на Майдані відбулось прощання із ним.
Що спонукало Миколу Микитенка на такий радикальний крок?
Дочка Миколи, Юлія, сказала так: “Він вчинив протест проти політики капітуляції Володимира Зеленського...” І звернулась до президента країни: “Володимире Олександровичу, майте мужність глянути мені в очі!.. Я теж ветеранка, втратила чоловіка на війні. Поховала його, і зараз ховаю батька. І так само, як багато інших моїх побратимів і посестер, відчуваю, що нас не чують”.
Микола Микитенко пішов добровольцем на війну в 2014 році, брав участь у боях під Слов’янськом, зазнав поранень, зокрема, під час евакуації збитого вертольота на Карачуні.
“Знаю, що він був незадоволений політикою Зеленського, зокрема щодо розведення військ, — розповідає про чоловіка членкиня ГО “Відсіч” Катерина Чепура. — У ту трагічну ніч він одягнув форму, ордени й підпалив себе на Майдані. Поряд нікого з побратимів чи близьких не було. Лише — молоді люди, які йшли повз і затягнули його у фонтан”.
У лікарні констатували: обгоріло 97% тіла. У нього залишились дочка й син, обидвоє — військові.
“Микола пережив важкий період, на війні загинув зять, тоді після тривалої боротьби померла від раку його мати, — ділиться знайома волонтерка Миколи Олена Рязанова. — Ще й у самого здоров’я було підірване, адже на війні зазнав контузій та поранень, через це не вдавалось влаштуватись на роботу...”
60-річний Зиновій Медюх познайомився з Миколою Микитенком на Майдані. А дружба між ними зав’язалась на полігоні після того, як у березні 2014 пішли добровольцями на війну.
“Уже там я помітив, що Микола справжній воїн, — стверджує. — Він мав загострене почуття справедливості, тому вболівав за те, аби посвідчення УБД давали лише тим, хто справді воював, а не суддям чи прокурорам, які приїхали на кілька днів і війни не бачили. Останні події, що відбуваються на сході країни, сильно його обурювали. Він за ідею готовий був померти”.
За словами пана Зиновія, “Ворон” був сильним духом, запальним, а ще дуже щирим. Любив слухати пісні під гітару, бувати на природі. “Я кликав його в гори відпочити, чекав, що приїде, — додає. — А він вирішив інакше...”
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, до яких маніпуляцій вдаються команди кандидатів, аби перемогти на виборах
