7 жовтня у Скадовську викрали 55-річну Тетяну Мудренко та її чоловіка — 60-літнього Анатолія Орєхова. Дві доби він провів у СІЗО, після чого його відпустили. А ось дружину знайшли повішеною біля суду. Рідні жінки певні: окупанти вчинили так, щоб залякати інших жителів міста — мовляв, ось що чекає тих, хто виказує проукраїнські погляди.
“Тетяна все своє життя віддала медицині, працювала у лікарнях медсестрою, була фельдшеркою на фабриці, — каже Наталія Чорна, сестра-близнючка вбитої. — У місцевих жителів мала авторитет і повагу, залюбки ставила крапельниці хворим, робила ін’єкції. В неї було безмежно добре серце...”
Пані Наталія у деталях пригадує початок повномасштабного вторгнення окупантів. Тоді вона якраз приїхала з Дніпра в гості до сестри.
“Вранці 24 лютого ми ще разом зробили зарядку, а потім Анатолій повідомив, що Росія напала на Україну, — мовить жінка. — Рашисти окупували Скадовськ уже через тиждень. Ми з сестрою щодня виходили під мерію на мітинги, скандували проукраїнські лозунги, співали народні пісні, гімн...”
Виїхати зі Скадовська ще можна було, але Тетяна не хотіла, вважала, що ніхто не має права прогнати її з рідної землі, й вірила, що скоро місто звільнять ЗСУ. Жінка принципово спілкувалась українською мовою, а коли їхала на велосипеді, огортувала плечі синьо-жовтим прапором.
Жінка принципово спілкувалась українською мовою, а коли їхала на велосипеді, огортувала плечі синьо-жовтим прапором.
“У квітні, через сімейні обставини, мені довелося залишити Таню та виїхати в Дніпро, — веде далі пані Наталія. — Ми постійно спілкувалися. Вона скаржилась, що колаборантів стає дедалі більше, життя в окупації страшне... Боліло їй і за єдиного сина, який із невісткою мешкає в окупованому Криму й підтримує режим Путіна”.
Про те, що Тетяна й Анатолій зникли, жінка дізналася із закритого проукраїнського пабліку в інтернеті. “За словами місцевих, Таня і Толик їхали містом, їх спинили поліцейські. Що хотіли — не відомо, але місцеві чули, як сестра вигукнула: “Скадовськ — це Україна”, — розповідає сестра. — Подружжя відпустили. А вже ввечері за ними приїхали. Забрали автівку, в хаті все перевернули, галас був страшний. Забрали в СІЗО, там били.
Як мені відомо, сестру звинувачували в тому, що вона допомагає українським бійцям збирати інформацію про ворога. Я не могла додзвонитись ні до Тані, ні до Толика, просила людей піти до відділка, аби дізнатись, що там відбувається. Але всі боялись. За декілька днів одна з очевидиць написала, що Тетяну знайшли повішеною біля суду. Це було зроблено напоказ...
Толика випустили 18 жовтня — він весь побитий, рука зламана. Тільки-но поховав дружину...”
Родина Тетяни Мудренко звернулась до поліції, аби її смерть розслідували як вбивство, а не суїцид. Після перемоги, додають вони, готуються ексгумувати тіло для повторної експертизи, щоб притягти Росію до найсуворішої відповідальності за скоєне.
