Як повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Валентин Резніченко, загинув оператор автомийки, а також вагітна Інна Громова.
Того фатального вечора Інна разом зі своїм чоловіком Максимом приїхала на заправку. Раптово біля їхньої “Таврії” впали уламки ворожої ракети. Величезна куля вогню охопила автівку. Чоловік зумів викочити та намагався дістати звідти дружину, проте не зміг. Його із важкими пораненнями забрали до реанімації, де вже провели чотири операції. Про те, що Інна та ненароджений первісток уже на небі, Максиму досі бояться сказати.
“Інна була для мене кимось більшим, ніж невістка, я називала її донькою та своєю подругою, — розповідає свекруха загиблої Марина Громова. — Навчалась вона у Дніпрі, здобула спеціальність “документознавство”. Потім працювала заступницею директора магазину з продажу взуття, а останніми роками — касиркою в дитячому розважальному центрі. Вона дуже любила дітей. І сама мала стати мамою. У них з Максимом незабаром мав народитися синочок...”
Пані Марина згадує: Інна і Максим познайомилися кілька років тому, коли син працював таксистом, а дівчина часто викликала його у зв’язку з роботою. Спочатку вони товаришували. Був випадок, коли обоє потрапили у серйозну аварію. Максим від удару знепритомнів, Інна тоді, можна сказати, врятувала йому життя...
“Потім Інна у своїй квартирі почала ремонт, Максим узявся їй допомагати, — каже жінка. — Від грудня 2021 року вони стали жити разом. Невдовзі Інна завагітніла”.
Влітку пара дізналась, що у них народиться хлопчик — приблизно 1 — 4 грудня. Вже й ім’я вибрали — Тимурчик. І речі зібрали у пологовий будинок.
“Майже всю вагітність невістка приймала медикаменти, бо була загроза викидня, — веде далі Марина Громова. — Ми як могли берегли її, а Максим не дозволяв навіть самій ходити по продукти, щоб не несла важкі пакети, одягав їй шкарпетки, мив голову. Він так кохав її і так чекав народження сина! Не знаю, як він переживе цю звістку...”
19 жовтня Інна та Максим розписались, на церемонію нікого не запрошували, просто поїхали до РАЦСу, одягнувшись у спортивні костюми.
“Наступного дня ми із рідними невістки зібрались за вечерею з нагоди весілля, — каже пані Марина. — А 25 жовтня я з Інною бачилась востаннє. Вона тоді мене так сильно обійняла, як ніколи... Потім сину подзвонили — сказали, що вранці потрібно їхати у відрядження. Тому вони з Інною вирушили на АЗС, щоб заправити машину.
На заправці випили кави і вже мали виїжджати, як поряд упав уламок ракети... Автомобіль миттєво спалахнув. Максим вискочив і намагався витягти дружину, яка сиділа поруч. Але при вибуху газового балона його відкинуло на десятки метрів. Інна згоріла живцем...
Чоловік, який проїжджав поряд, побачив пожежу і забрав пораненого Максима до лікарні, чим врятував йому життя. У сина опіки голови, обличчя, йому видалили частину тонкої кишки, є ушкодження інших органів. Попереду ще не одна операція”.
А в загиблої Інни Громової залишились мати, вітчим, бабуся, сестра та двоє племінників...
