Старша сержантка перестала виходити на зв’язок 24 травня, а за декілька днів підтвердилось найгірше. “Сімба” (так через невгамовність та комунікабельність називали військову побратими) любила троянди, французьких бульдогів і мріяла стати травматологинею...
“Найбільше запам’яталась красива усмішка Марії. А ще вона мала бездоганне почуття гумору. Навіть про свій день народження, який святкувала 11 серпня, жартувала, що його дата — це як “дві палички “твікс”, точно ніхто не забуде. А тепер нема її, й наче хтось вирвав частину мого серця, бо Марія мені була не просто подругою, а сестрою”, — розповідає товаришка загиблої Єлизавета Ковтун.
За словами Єлизавети, після школи Марія Власюк навчалась у медичному коледжі на фельдшерку лікувальної справи. Коли почалась Революція Гідності, виходила на місцевий Майдан, брала участь у патріотичних мітингах. Певний час працювала в лікарні рентген-лаборанткою на комп’ютерній томографії. У 2017 році Марія Власюк вирішила присвятити себе військовій службі.
“З усіх бригад обрала 80-ту окрему десантно-штурмову, але спочатку її не хотіли туди брати. Мовляв, тендітна та молода, рано їй воювати, — додає подруга. — Пробували прилаштувати в якусь лікарню, але Марія була непохитною. Після чергових співбесіди, перевірки фізпідготовки й тестів її таки взяли.
Тут ми й познайомились, бо я теж до декрету служила військовою медичною сестрою. Марія виконала до 20 стрибків із парашутом і жодного разу не злякалась, ні на що не скаржилась. Вона була такою доброю, розумною, щирою...”
Для підвищення кваліфікації Марія Власюк пройшла військові курси у Литві. Восени 2018-го несла службу на Донбасі, на Маріупольському напрямку. Сім місяців без відпочинку вони з водієм “швидкої” забирали з передової поранених, надавали першу допомогу й возили бійців у шпиталі.
“По закінченню ротації подруга була в складі іншої десантної бригади, бо її рідна залишалась у Львові. А вона понад усе хотіла бути весь час на фронті. Потім були курси тактичної медицини у навчальному центрі “Десна”, після яких Марія стала ще й інструкторкою, навчала інших”.
У 2020 році військова знову вирушила на Схід — у складі розвідувальної групи. Вдруге підписала контракт. А після вторгнення рф несла службу на Херсонщині та Миколаївщині у складі 80-ї бригади. Згодом — на Харківщині, останнє ж місце служби — Луганщина.
“У квітні президент нагородив Марію Власюк орденом “За мужність ІІІ ступеня”, — ділиться Єлизавета Ковтун. — Про це вона дізналась випадково від знайомих. З’ясувалося, що це побратими подали її кандидатуру, адже бачили, наскільки сильно вона віддавалась роботі та як багато людей врятувала...”
Зранку 24 травня Марія ще була онлайн, потім виїхала забирати поранених, але дорогою рашисти обстріляли “швидку” з артилерії. Усі, хто був усередині, загинули. Серед них — Марія. Поховали її у рідному селі Бистричі на Рівненщині. Побратими картають себе, що не були більш наполегливими й не вберегли медичку від смерті...
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як педагоги з Київщини організували благодійний проект, щоб допомагати колегам
