У той час, як багато українців мріють про життя за океаном, корінний мешканець США, навпаки, вирішив перебратись з Америки до нас. Знайомтеся — Волтер Орро Скотт! Живе у Жмеринці, любить борщ та вареники й каже, що почувається більше українцем, ніж американцем.
Будинок 76-річного Волтера неподалік від центру Жмеринки. Біля оселі — мальовнича альтанка. Письменник показує на жовто-блакитний стяг на будинку й гостинно запрошує у кабінет з вікнами на поле.
На стінах помічаю чимало нагород за громадську роботу, картини, гітару, карту України, дошку з планами на щодень.
“Я народився у Техасі, але багато подорожував світом. Тривалий час перебував на території України, Болгарії, Молдови та Румунії, — розповідає Волтер. — А з 2011 року оселився в Україні. Приїхав сюди на запрошення друзів. Жив деякий час у Києві, проте для мене столиця виявилась надто галасливою. Друзі запросили до Жмеринки. Мені тут сподобалося, і я купив будинок”.
Перше, що вразило Волтера не надто приємно — поганий стан доріг. Він присвятив цій темі декілька творів. А під час Революції Гідності Волтер написав цикл віршів, які роздавали на вінницькому Майдані. У вересні 2014 року видав книжку “Вставай, Україно!” — в українсько-англійському форматі.
“Я сам військовий, був санітаром у шпиталі військово-морських сил США. Знаю, що таке війна, як важко втрачати друзів, — каже чоловік. — Довго роздумував, що таке патріотизм. Коли переїхав сюди, не мав цього відчуття. Та що довше живу тут, то більше захоплююсь українцями. Я зрозумів, Україна — це мій новий дім, це моя країна. Хоча досі маю американський паспорт”.
Минулого року через хворобу письменникові ампутували ногу, тепер він пересувається в інвалідному візку. Проте часто відвідує школи, зустрічається зі студентами, волонтерами. Живе чоловік головним чином за гроші, які отримує як військову пенсію.
Волтер каже, що дуже полюбив українську кухню, особливо йому смакують борщ та вареники. Проте мене він частує мексиканською стравою — готує авокадо із гострим соусом. Наприкінці нашої зустрічі Волтер показує відзнаку — “Волонтер України”, яку отримав 2017 року.
“Я постійно допомагав і буду допомагати українським воїнам, передаю побутові речі та спорядження. Кошти з продажу книг теж направляю на допомогу військовим. Часто бував у вінницькому госпіталі. І тому вирішив наступну свою книжку присвятити українським героям”, — додає чоловік.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про 20-річну українку, яка народила четвірню, всі її доньки — однояйцеві близнюки
