“Я стала нареченою Ісуса Христа”. 17-річна дівчина вирішила присвятити життя Богові

“Ми із чоловіком довго були в шоковому стані”, - каже мама дівчини.

Фото з архіву героїні
Фото з архіву героїні
Діана (третя праворуч) та інші дівчата перед облаченням.

В Івано-Франківську вісім дівчат новіціату Згромадження Воплоченого Слова прийняли обряд облачення й отримали нові імена. Серед них — 17-річна Діана, тепер — Марія-Христофора, що в перекладі з грецької означає “та, яка несе Христа”. Як і інші дівчата, вона вирішила присвятити своє життя служінню Богові.

Її батьки — 42-річні Наталія й Микола — живуть на Львівщині. У сім’ї — троє дітей, Діана — найстарша. “Ми — практикуючі християни, щонеділі й на свята відвідуємо службу Божу, регулярно сповідаємось, — розповідає Наталія. — Ніколи не змушували наших дітей ходити до церкви. Приміром, меншому синові тепер сім рочків, то він між церквою і мультиками обирає друге. Ми не проти, бо до Бога треба звертатись з власної волі, а не з примусу”.

Мати пригадує, як вперше дізналась про бажання дитини присвятити життя Богу. “Діана вчилася в 9-му класі, — розповідає жінка. — До нас приїхали сестри (монахині) з вертепом — дочка з ними дружила. Потім, коли всі пригощались за столом, Діана відвела мене вбік і сказала, що хоче стати монахинею. Ми із чоловіком довго були в шоковому стані”.

Діана пригадує: мама плакала через її бажання, тато казав, що не відпустить у монастир. Та дівчина була налаштована рішуче.

“Коли мені було 13, моя знайома стала черницею. Я не розуміла такого рішення, але навідувала її в монастирі, — розповідає Діана. — А якось вона запропонувала мені поїхати на реколекції — духовні вправи святого Ігнатія Лойоли. Вони відбувалися в Бурштині, було близько 30 дівчат. Ми разом ходили на науки, молилися, у вільний час — читали, відпочивали. Я змогла заглибитись у свої думки й зрозуміти, ким маю бути”.

Дівчина каже, що до того часу у неї були зовсім інші плани на життя — вийти заміж, народити трьох дітей. “Але на реколекціях я зрозуміла, яким добрим є Бог, як Він мене любить, і це — найважливіше, — ділиться юнка. — А найбільшою подякою за Його любов може бути моє життя в монастирі”.

Зрештою, батьки і Діана домовились, що повернуться до цієї розмови, коли вона закінчить 10-й клас. Якщо до того часу дівчинка не зустрічатиметься з сестрами і не передумає, то батьки дадуть згоду на її рішення.

Упродовж наступного року Діана ходила до школи, у вільний час розважалась на дискотеках з друзями. Батьки пригадують: донька нічим не відрізнялась від однолітків, носила короткі шорти, дерті джинси, користувалась косметикою. “Час від часу я перепитувала дочку, чи вона не передумала, — розповідає Наталія. — Діана відповідала: “Мамо, ти ж сама казала мені жити звичним життям”.

Та після закінчення 10 класу Діана повернулась до розмови про своє чернецтво. Дівчинка нагадала батькам про обіцянку відпустити її. “Тож ми з чоловіком підписали дозвіл на те, що наступний рік наша дитина житиме з сестрами, — каже пані Наталія. — У липні донька разом із ними поїхала на море, а повернулась звідти уже в сірому сарафані — це одяг, який носять дівчата в аспірантаті, домі формування”.

Наступний рік Діана разом з іншими дівчатами, які також мали намір стати монахинями, провела в аспірантаті на Закарпатті. У першій половині дня ходила там до школи, а опісля — вчилась жити у молитві. Раз на місяць їздила до батьків, іноді приїжджали вони. Часто спілкувалися телефоном.

Зрештою, Діана закінчила школу, склала ЗНО, отримала атестат. Тепер живе в Івано-Франківську — в новіціаті. Тут дівчата роблять перші кроки в монашому житті. У грудні 2019 року в Діани відбувся обряд облачення — вона прийняла монаший одяг, і їй дали нове ім’я. “Нас було вісім, усі — у весільних платтях та вельонах як символах наших заручин з Ісусом Христом, — розповідає дівчина. — Ми по-особливому присвятили своє життя Христу, тож у видимий спосіб стали зарученими. Це зовнішній вияв нашого з Ним зв’язку. Ми стали нареченими Христа. Мені дали ім’я Марія-Христофора”.

На цю подію приїхали рідні й друзі дівчат. Обряд проводив архиєпископ і митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир Війтишин. За словами сестри Марії Воплочення, настоятельки дому-новіціату блаженної Йосафати Гордашевської, жити в монастирі дівчата можуть з 17 років, але складати будь-які обітниці — лише після повноліття. “Обряд облачення, згідно з Канонічним правом, може бути прийнятий до 18 років, але без обітів”, — пояснює настоятелька.

Півтора року після цієї події дівчата ще перебуватимуть у новіціаті, а тоді складуть свої перші обіти. “Наразі ми вчимося бути монахинями, формуємось інтелектуально, духовно, пасторально, — розповідає сестра Христофора. — Але я не можу сказати, що не почуваюся монахинею, я вже живу таким життям”.

ПРОБУДЖЕННЯ — О 6.30

Сестра Христофора живе у великій кімнаті — з дівчатами, з якими приймала облечини. У кожної є ліжко, стіл для навчання та приладдя. “Ми носимо габіт — це чорна туніка з рукавами, поверх якої вдягаємо чорний параман (елемент одягу з зав’язками. — Ред.), підперезуємо поясом, а на голову одягаємо чорний вельон. Між собою жартуємо, що у світі наречена лише раз може вдягнути весільний одяг, а ми носимо його все життя”, — усміхається дівчина.

/storage/2020/01/10/image/md_JMZc_03-arh-4.jpeg

“У мене немає сумніву у правильності вибору”, — запевняє 17-річна сестра Христофора.

Щодня дівчата прокидаються о пів на сьому, тоді мають годину для поклоніння — спілкування з Ісусом Христом, молитви, роздумів над Святим Письмом чи життям когось зі святих. Після цього — утреня, служба Божа, лише тоді — сніданок. Потім починаються уроки, щодня (крім суботи й неділі) — по дві пари, дівчата вивчають, зокрема, історію Церкви в Україні, вступ до Святого Письма, маріологію — науку про Пречисту Богородицю, а також іспанську, італійську мови.

Потім — спільна молитва на вервиці, обід, годинна сієста і час для читання, домашніх завдань. Ввечері — молитва, 2 години — самонавчання, вечеря, ще самонавчання (40 хвилин), а потім — духовне читання. Насамкінець — підготовка до сну. Світло вимикають о 22.45.

У суботу — вихідний, дівчата грають в інтелектуальні чи настільні ігри, печуть піцу, п’ють чай перед каміном, спілкуються, переглядають фільми... У неділю ж мають катехизацію на парафіях з дітьми від трьох років (кожна сестра відповідає за певну групу).

“ДІВЧАТА ЩАСЛИВІ”

Пані Наталія каже, хоч їм важко дався такий вибір Діани, та вони з чоловіком звикли і прийняли рішення доньки. “Ми навідуємося до Діани в гості, — каже Наталія. — Там усі сестри називають батьків одна одної мамою й татом, ми завжди обіймаємось, багато розмовляємо. Там зовсім інше життя, я ніколи не бачила, аби котрась із дівчат була сумною, без настрою, вони щасливі. Я навіть впіймала себе на думці, що сама залишилася б там, якби не мала теперішніх зобов’язань. Усі живуть великою родиною, де немає місця заздрості, пліткам, сваркам, там дуже добре”.

Після складання обітів сестри поїдуть на три з половиною роки вчитися до Італії.

“Кожне згромадження має свою харизму, наприклад, Згромадження матері Терези опікується бідними й покинутими, Згромадження кармеліток майже весь свій час присвячує молитві. Харизмою нашого згромадження — Воплоченого Слова (заснував в Аргентині римо-католицьким священник Карлос Мігель Буела) — є євангелізація культури. Ми несемо Христа туди, де Його ще нема. Адже Христос прийшов на землю, аби людина могла примиритися з Богом”.

Після закінчення навчання в Італії кожна сестра матиме місію. Це може бути повернення в Україну — в дім милосердя, новіціат, аспірантат. Можна залишитись в Італії для продовження навчання в папських університетах. Дівчата переконані, що виконують своє покликання.

“У мене немає сумніву у правильності вибору”, — запевняє сестра Христофора.

ДО РЕЧІ

Синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ отець Юстин Бойко:

“Кожен монастир встановлює вік приймання до монастиря. Особа може готуватись до життя в монастирі в 16 років — й відтак жити в монастирі. Зауважу: навіть якщо дівчина приймає облечини, це не означає, що вона обов’язково залишиться в монастирі на все життя”.

Архимандрит Герасим Герасимчук, благочинний Манявської обителі ПЦУ:

“Засновник українського чернецтва Антоній Великий в юному віці не раз покидав батьків, аби жити в монастирі, його повертали додому, але він усе одно зробив свій вибір і присвятив життя Богу. Крім того, на Афоні в монастирі наймолодшому хлопчині — 12 років. Тож річ не так у віці, як у духовному сприйнятті й інтелектуальному розвитку людини. Буває, у 16 — 18 років людина глибше сприймає віру в Бога, аніж у старшому віці.

Віталія Лебідь, юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини:

— Конституція України гарантує свободу релігії. Отже, заборон бути не може. Якщо дитина неповнолітня і потрібна згода батьків на таке рішення, а вони не проти, то чому б і ні? Це вибір дівчини, його треба поважати.

Лідія Тополевська, правозахисниця:

— Відповідальність за скоєння кримінальних злочинів настає в 14 років. Отже, людина до настання повноліття може відповідати за свою поведінку, зокрема робити вибір у напрямку, який вважає для себе прийнятним. Зазначу, що коли йдеться про обряд облачення, то в майбутньому дівчата можуть змінити своє рішення.

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Читайте також історію кохання 20-річного звільненого з полону моряка Андрія Ейдера

Подробиці

Як виначити безпечні водойми, як підготуватись до пірнання та інші важливі запитання.

18.01
Подробиці
Фото pixabay.com

Метеорологи та рятувальники попереджають про сильні тумани.

18.01
Подробиці
Фото УНІАН

Як саме формується склад Ради з питань розвитку “Мистецького Арсеналу”? І хто запропонував ввести до нього дружину президента?

18.01
Подробиці
Фото зі сторінки Оксани Максимчук у Facebook

Верховна Рада ухвалила постанову про переслідування Марківа в Італії, у якій назвала процес щодо українського воїна упередженним.

17.01
Подробиці
Фото зі сторінки Білого дому у Facebook

Про деталі пакту між двома найбільшими економіками світу і його вплив на відносини між США, КНР і ЄС.

17.01
Подробиці

На Сході активізувалися ворожі стрільці: за два дні від їхніх куль загинуло двоє українських військових.

17.01
Подробиці
Фото uk.wikipedia.org

Про життя та творчість сина автора легендарних пригодницьких романів "Гобіт, або Туди і звідти" та "Володар перснів" Джона Толкіна.

17.01
Політика
Фото зі сторінки О. Гончарука у Facebook

Що спонукало очільника уряду скласти повноваження і чому міністр просить звільнення саме в президента.

17.01
Здоров'я
Фото pixabay.com

Хвороба нагадує ГРВІ, але збудника досі не встановили.

17.01
Подробиці
Фото wikipedia.org

Яка саме авіатехніка буде на її озброєнні і чому для базування обрали Вінницю?

17.01
Cпорт
Фото зі сторінки Еліни Світоліної у Facebook

В Австралії стартує один з найпрестижніших тенісних турнірів.

16.01
Подробиці
Фото зі сторінки ЗСУ у Facebook

Що передувало ухваленню документа і скількох осіб призвали минулого сезону.

16.01
Подробиці
Фото pixabay.com

Рекордні температури та погодні аномалії науковці спостерігали на всій планеті.

16.01
Подробиці
Фото Ярослава Станчака

Письменник Андрій Курков та художник Юрко Кох створили нову мистецьку форму на очах у сотні глядачів.

16.01
Політика
Фото УНІАН

Про реакції на зміст документа закордонних колег України і чому його таки вирішили відкликати.

16.01
Здоров'я

Розповідаємо, як працюватиме Програма медичних гарантій і чому не всі зможуть нею скористатися.

16.01
Подробиці
Фото pixabay.com

Скільки наших співгромадян працює в сусідній країні і яких професій там потребують.

16.01
Подробиці

Скорочене написання року можуть використовувати шахраї.

16.01
Cтиль життя
Фото зі сторінки Paris Musées у Twitter

Оцифровано понад 100 тисяч творів мистецва. Які репродукції можна знайти у відкритому архіві та як їх зберегти собі?

15.01
Подробиці

Про новий звіт Організації об'єднаних націй і рішення, яке пропонують науковці.

15.01
Подробиці
Фото зі сторінки Д. Дубілета у Facebook

Кабмін оголосив, що вже знає реальну кількість українців. Які методики використовували для підрахунку і коли оголосять результат?

15.01
Подробиці
Фото kremlin.ru

Про ініціативу Путіна і наслідки, які вона може мати для України.

15.01
Історія
За Слава Україні — в'язниця. Як судили Бандеру та його соратників під час Варшавського процесу

14 січня 1936 року провідника ОУН Степана Бандеру засудили до смертної кари за організацію вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. Як це було.

15.01
Подробиці
Фото pexels.com

Як змінилась статистика щодо подорожей українців за кордон за останні роки?

15.01
показати більше