“Як почула виступ Президента, котрий оголосив, що нашого Олежика представили до “Золотої Зірки”, не могла стримати сліз. Болить аж до неба! — крізь сльози каже “Експресу” класна керівничка воїна Марія Козей. — Та ми всі так пишаємося ним!”
Олег мешкав у селі Бережка на Волині. Вчителька каже, що хлопець виріс у багатодітній родині — у нього є ще дві сестри та двоє братів. Батьки все життя працювали в колгоспі.
“Олег був найспокійнішим учнем у класі. Його батьків жодного разу не викликали до школи через погану поведінку сина. Витримці та врівноваженості Олега міг би позаздрити навіть дорослий”, — каже Марія Козей.
Строкову службу юнак пройшов у 2014 — 2015 роках. Опісля працював за кордоном, у Польщі. А потім раптово повернувся й заявив, що хоче стати військовим. Односельці не знають, що саме було поштовхом для такого рішення. Але припускають, що хлопця дуже боліла війна, яку розпочала росія на Донбасі.
25 березня минулого року Олег Свинчук підписав контракт зі Збройними силами України та пішов служити в 14-ту окрему механізовану бригаду, що у Володимирі (тоді — Володимир-Волинський). Здобув спеціальність танкіста. У зону ООС так і не встиг потрапити...
“Два місяці тому приїжджав до родини в гості, — згадує Марія Козей. — Ми ще зустрілися випадково в маршрутці. Олег був щасливий, служба йому подобалася... Він ділився своїми світлинами у військовій формі в соцмережі — вона так йому пасувала!”
За словами вчительки, про загибель свого 28-річного учня вона дізналася від сина, теж військовослужбовця.
“Спершу я не повірила. Чомусь подумала, що то якась помилка. Може, нашого Олежика взяли в полон і він скоро повернеться додому? Але син пояснив: “Якщо здетонував боєкомплект, то тут без шансів вижити”. Незабаром місцева фельдшерка підтвердила, що Олег загинув, їй разом із працівниками сільради та військкомату довелося їхати до родини та сповістити про цю втрату, — каже співрозмовниця. — Нині в селі всі розмови — про Олега. Тепер у нього слава не найскромнішого хлопця у класі, а справжнього Героя!”
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також репортаж із притулку, де мешкають діти з гарячих точок
