Вороги радянської влади. Історії петлюрівських отаманів, яких більшовики називали бандитами

Апеляційний суд Київської області ухвалив рішення реабілітувати петлюрівського отамана Федора Артеменка Орлика та його побратимів Якова Хоменка-Смутенка та Федора Ногу, пише газета "Експрес".
 
Докладніше про реабілітованих говоримо з істориком, президентом Історичного клубу "Холодний Яр" Романом Ковалем, котрий клопотав перед генпрокурором Юрієм Луценком про реабілітацію.
 
— Рішенням суду реабалітовано петлюрівського отамана Федора Орлика (справжнє прізвище — Артеменко), його заступника Якова Смутника-Смутенка (справжнє прізвище — Хоменко) та їхнього вірного козака Федора Ногу. Дуже важливо, що реабілітовано й простого козака, адже, як правило, такі рішення стосуються перших осіб повстанського руху, а про рядових бійців забувають.
 
— Що відомо про отамана Орлика?
 
— Федір Орлик походить з містечка Гостомеля, що під Києвом. Він — кадровий офіцер, був поручником армії Української Народної Республіки. У 1921 році Юрко Тютюнник, котрий командував Повстансько-партизанським штабом, призначив Орлика командувачем Другої північної групи ППШ, Державного центру УНР в екзилі.
 
Загони Орлика боролися проти більшовицьких загарбників у районі Ірпеня, Бучі, Гостомеля, Ворзеля, Клавдієва, Бородянки, Тетерева, Радомишля, Іванкова, Димера, Чорнобиля, Фастова, Макарова. Вони атакували більшовицькі гарнізони та частини Червоної армії, проводили агітаційну роботу серед населення.
 
Загони Орлика навіть у несприятливий для повстанців зимовий сезон енергійно рейдували округою, наганяючи жах на окупантів.
 
— А що відомо про сподвижників?
 
— У січні 1922 року поранили в обидві руки заступника Орлика, Смутника-Смутенка, він потрапив у полон.  Попри катування, не виказав місцеперебування свого отамана.
 
Є свідчення про допит Федора Ноги. На запитання слідчого: "А як часто ви боролися з частинами Червоної Армії?" — козак відповів: "Та бувало й п'ять разів на день". Дуже смілива людина.
 
— Як склалася доля реабілітованих повстанців?
 
— У лютому 1922 року Київська Губернська надзвичайна комісія визнала Артеменка-Орлика Федора Петровича, Хоменка-Смутенка Якова Несторовича та Ногу Федора Архиповича ворогами радянської влади, невиправними бандитами. Їх засудили до  розстрілу. В матеріалах справи було зазначено, що орликівці вбили стільки червоноармійців та комуністів, що  з'ясувати точну їх кількість неможливо.
 
Щоправда, немає даних про страту повстанців, є лише рішення про розстріл. Але достеменно знаємо, що ці люди не вийшли з тюрми. Місце їх поховання, на жаль, не відоме.
 
— Скільки українських героїв досі не реабілітовано?
 
— Точного числа немає. У часи Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР і повстанського руху 1917 — початку 1930 років репресовано та вбито десятки тисяч людей. При цьому тисячі смертей не задокументовано. 
 
— Чому?
 
— Річ у тім, що справи почали заводити в ЧК з 1922 року. Але масові розстріли відбувалися і до цього часу. Збереглися деякі справи військових 1920 року, зокрема особиливого відділу Першої кінної амії Будьонного, а також справа Юрія Горліса-Горського, якого заарештували в 1920 році. Утім таких справ було більше, набагато більше. Зокрема, 21 — 23 листопада 1921 року під Базаром розстріляно майже 360 осіб. Списки з їхніми прізвищами та іменами розвішали по селах і написали, що так буде з кожним, хто підняв зброю проти радянської влади.
 
Не реабілітовано багатьох отаманів Холодного Яру. Наприклад, Сергія Захарова, оматана Холодноярського повстанкому, котрий загинув під час повстання в Лук'янівській в'язниці. Також діяча визвольного руху з Галичини Миколу Опоку, підхорунжого січових стрільців. Михайла Турка, сотника армії УНР, командира автопанцерного дивізіону корпусу січових стрільців. Цих двох осіб Українська військова організація відправила на Східну Україну організовувати підпільний рух. Вони теж загинули під час повстання в Лук'янівській в'язниці 9 лютого 1923 року. До речі всіх інших людей, що не вижили під час цього повстання, реабілітували.
 
Мовчать про козаків-холодноярців Грицька Безпалого, Івана Василича, Івана Герасименка, Симена Гончаренка, Кіндрата Грушенка, яких засудили до розстрілу. Не реабілітовані козаки та старшини Наддніпрянського загону Івана Савченка-Нагірного, який підпорядковувався холодноярській організації. До речі, і самого Савченка-Нагірного не реабілітовано. 
 
— Неможливо не згадати й про легендарну українську підпільницю, німкеню з походження Ганрієтту Карлівну Гант, яку теж не реабілітовано...
 
— Так, ця жінка була організаторкою українського підпілля в Боярці та Києві, зв'язковою партизанського штабу Юрка Тютюнника. Її чоловіка, Омеляна Садовника, старшину армії УНР, чекісти розстріляли навесні 1921 року. Жінка  мужньо поводилась на допитах. А на суді заявила, що мстила владі за смерть чоловіка. Вона прямо питала: як чужинці можуть вбивати українців на їхній землі?! Врешті її засудили на п'ять років ув'язнення. 
 
— Розкажіть, яким сьогодні є процес реабілітації...
 
— Він дуже тривалий, адже в Україні досі діє закон, прийнятий ще  в СРСР, котрий трактував усіх, хто боровся зі зброєю в руках проти радянської влади, бандитами, які не підлягають реабілітації. Інститут національної пам'яті підготував проект закону про реабілітацію жертв політичних репресій, однак його досі не прийнято. 
 
Орлика та його товаришів реабілітував Апеляційний суд Київської області за заявою прокурора Київської області, внесеною у порядку статті 7 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні". Прокуратура Київської області довела у суді позицію щодо визнання необгрунтованим засудження цих осіб. Адже з'ясовано, що вони боролися за незалежність України, що проявилось в участі в озброєних загонах УНР та керівництві ними, а також у боротьбі проти  тогочасної влади іншими способами.
 
Нині обласні прокуратури через суд доводять, що петлюрівці, холодноярці та інші повстанці не були бандидати, а здобували волю Україні. Гадаю, великий процес реабілітації українських героїв ще попереду.
 
На фото:  Парад петлюрівських військ на Софіївському майдані у Києві 17 грудня 1918 року (history-poltava)
 
Якщо у Вас не відображаються фото чи відео, перейдіть, будь ласка, до повної версії сайту
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram 
 
Богдан КУФРИК
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

19.11.2018
:
18.11.2018
показати більше