Жінка — родом із Росії. Коли Зої було п’ять років, її родина переїхала до Херсону, і тепер вона вважає його рідним. І ненавидить росіян за те, що знищують українські міста та села.
“Навіть подумати не могла, що доведеться таке пережити. Все життя провела у праці. У молодості трудилася електриком на суднобудівельному заводі, потім — бухгалтеркою, кухаркою у кафе. Велика війна застала нас удома, в Херсоні. Старший, 43-річний син Сергій, — військовий, він служив ще до 24 лютого. Молодший же у перший день вторгнення зібрав нашвидкуруч речі, обійняв мене і пішов добровольцем. А далі довгі й страшні дев’ять місяців окупації. Увесь цей час я не мала від синів жодної звістки. У мене і так проблеми зі здоров’ям були, а тут від стресу взагалі ноги відмовили”, — розповідає пенсіонерка.
Пані Зоя з гіркотою згадує час під окупацією. “То було не життя, Пам’ятаю відчуття страху: щогодини, щохвилини. Кожен день чекала, що прийдуть і нас з чоловіком заберуть, адже двоє синів воюють. Але нас ніхто, Богу дякувати, не здав. Маємо дуже хороших сусідів. Після звільнення Херсону молодший син наполіг, щоб ми з чоловіком виїхали з міста, бо його постійно обстрілюють. А ще я стала втрачати зір на одному оці. Тому в січні минулого року вирішила переїхати до Чернігова, де живе наша родина. Там і дізналася, що у Херсоні на ногах перенесла інфаркт”, — мовить співрозмовниця.
Тепер пенсіонерка пересувається з ходунками. При цьому щодня плете для воїнів теплі бавовняні килими. Бо читала, що вони дуже мерзнуть в окопах.
“Килимки плела навіть у лікарні, бо доки щось робиш, доти і живеш. Чоловік мені допомагав: сам купував тканину, прасував, на смужки різав, мені приносив, а я плела. Скільки тих килимів уже вив’язала, не рахувала, але, думаю, рахунок пішов навіть не на сотні — на тисячі. В’яжу, вкладаючи серце і душу. А як інакше знайти силу, якщо не ділитись теплом з іншими?!” — додає пані Зоя.
До речі, жінка дуже пишається своїм молодшим сином, який брав участь у звільненні Чернігівщини, отримав нагороду від президента, був поранений, але після відновлення повернувся у стрій.
