Січень. А у лісах Чернівеччини блукають ведмеді. Днями один з них потрапив у фотопастку на підгодівельному майданчику Путильського надлісництва. Хижак завітав на ділянку, де єгері виклали корм для оленів і козуль, і став бавитися з тюком сіна. Безтурботність клишоногого свідчить про те, що він ситий і почувається комфортно в зимовому лісі, хоча мав би в цей час міцно спати у барлозі.
А біля водойм на Львівщині мирно розгулюють чаплі, наче це якісь теплі краї. У сусідній Польщі на ставках чудово почуваються зграї журавлів (їх фото публікують у соцмережах місцеві орнітологи). Схоже, тварини вже завершили зимовий сезон?
— Ведмеді його цьогоріч і не починали, — розповідає провідний мисливствознавець філії “Подільський лісовий офіс” Руслан Рудий. — Клишоногі у наших краях узагалі не впадали у сплячку. Адже їм потрібно, щоб лежав сніжний покрив заввишки щонайменше 30 — 40 сантиметрів і стояли морози хоча б два-три місяці. А так снігу нема, природних кормів не бракує, то чому б цим хижакам не бути активними? Вони блукають своїми звичними маршрутами ситі, неагресивні і — хочу це підкреслити — не становлять загрози для людей. А ось для інших тварин — так. Ведмідь часом може вполювати і кабана, і козулю. Бо він усе ж таки — хазяїн лісу. І для козуль у наших лісах цьогоріч майже курорт, цілу зиму мають легкодоступну їжу. А ось борсуки — сплять, наразі захолодно, щоб вони прокинулися.
— А що змушує деяких перелітних птахів не мігрувати в теплі краї або раніше повертатися в Україну?
— Водойми, що не замерзають, і достатня кількість їжі, — каже орнітолог Андрій Кийко. — Чаплі, лебеді, журавлі вже не перший рік зимують і в Україні, і в сусідній Польщі. А деякі перелітні птахи задовго до початку календарної весни покидають ділянки зимівлі на півдні Європи, в Африці — там погода для пернатих уже занадто спекотна — і вони повертаються додому.
Загалом глобальні кліматичні зміни позначаються на житті тварин не завжди позитивно. Наприклад, ті птахи, що раніше, ніж зазвичай, виводять потомство, ризикують його втратити. Уже бувало, що, наприклад, на Прикарпатті після теплої зими випадав сніг у квітні. І пташенята у гніздах, та й дорослі птахи, гинули.
Є й інший зріз проблеми. У наших краях уже цілком вільно почуваються деякі екзотичні птахи. Так, у Чернівцях нині гніздяться і виводять пташенят так звані ожерелові папуги — це азійський вид. Колись вони були хатніми, жили у клітці, втекли від господарів і чудово адаптувалися до життя у місті.
А для деяких традиційних видів пернатих українське літо тепер може здатися занадто гарячим, бракує традиційного корму. Ще 20 — 30 років тому на околицях міст майже повсюдно можна було почути співи польового жайворонка. А тепер його треба добре пошукати по полях. Себто одні птахи й тварини добре адаптуються до змін клімату, а іншим, якщо тенденції не зміняться, загрожує зникнення.
