Волонтери шиють на замовлення військових антитепловізорні дощовики, пончо, шапки, підсумки, евакуаційні ноші, ковдри, бафи та інші дуже потрібні речі.
“Восени 2023 року, перебуваючи на нічному чергуванні, я переглядав відео свого товариша, Олексія, який перебував на фронті. Він показував життя в окопах — як бігають миші, як холодно там. Від цих розповідей аж мороз пішов по шкірі. Увімкнув опалення, зробив собі чаю і подумав: “А мій друг не може цього зробити. Треба йому допомогти”, — розповідає волонтер і засновник “батальйону” Олександр Шпіца. — Зателефонував в Одесу знайомим швачкам, котрі виготовляють термоковдри (зігрівають і маскують від тепловізорів), і запитав, чи можу купити декілька. Але майстрині відповіли: мають багато запитів і не встигають для всіх шити. Тоді згадав, що стоять удома три швейні машинки. Фахівчині люб’язно поділились технологією, і я пошив дві експериментальні термоковдри. Надіслав їх військовим, вони добре оцінили виріб, і почались замовлення. У рідній Вапнярці знайшов семеро однодумців і так створили “швейний батальйон”. Допомагати нам взявся волонтер Олександр Скорук, який приганяє з Литви на фронт машини. Він везе від тамтешніх благодійників тканини, нитки, різну фурнітуру. Якось друзі-литовці передали нам вісім швейних машинок. Тож невдовзі в сусідньому селі Високе місцеві також стали шити речі для захисників”.
Нині до “швейного батальйону” входить 25 осіб. Одні шиють, інші кроять тканини, працюють над викрійками. За минулий рік волонтери виготовили й передали на фронт близько 200 термоковдр, сто пончо, стільки ж комплектів шапок та бафів (еластична “труба” з плоскими швами, яку можна носити як підшоломник, балаклаву, шарф або маску).
“Запитів дуже багато, ледве встигаємо, бо в кожного є ще своя основна робота. Бійцям дуже до вподоби наші пончо, виріб можна використовувати і як дощовик, він має водовідштовхувальні властивості. Також пончо трансформується у невеликий намет, може захищати від дощу боєкомплект, — додає співрозмовник. — Підсумки для снайперів почали шити після того, як до нас звернувся земляк з фронту. Їм видали підсумки на складі, але від цвілі вони почали розлазитись, магазини випадали. Ми знайшли в інтернеті інформацію про підсумки, модернізували їх, щоб там не накопичувався конденсат”.
За словами Олександра Шпіци, волонтери постійно чують слова вдячності від захисників. “Часто бійці передають нам тортики. Так приємно, що цінують нашу працю. Але найперше саме ми маємо дякувати їм за захист і допомагати наближати перемогу, — зауважує. — Для багатьох робота у мініцеху — це ще й нагода відвернути погані думки. З нами працює Марина, її брата у березні 2022 року під час битви за Маріуполь росіяни взяли у полон. Тож, поки чекає на його повернення, шиє разом із нами”.
