Проблеми зі здоров’ям донечки мати виявила через пів року після народження. У маленької Вікторії, що зі Східниці, хребет став вигинатись у формі півмісяця. Попри те, що дитина постійно перебувала під контролем лікарів, її стан погіршувався. В останні роки розвинулась 4 стадія сколіозу — хребет дівчинки викривився аж на 160 градусів.
12-річна Вікторія пересувалася за допомогою ходунців чи в кріслі колісному. Її весь час діймали нестерпні болі. Мати зверталась до різних клінік, але в жодній не брались за операцію.
— Через значну деформацію хребта дівчинка не могла не лише ходити чи довго сідити, але й починала задихатись, — розповідає Мар’ян Орач, ортопед-травматолог Лікарні святого Миколая (Перше ТМО Львова). — Причиною таких надважких наслідків стала міопатія Бетлема — це вкрай рідкісна генетична хвороба, при якій ушкодження зазнають м’язові волокна. Вони слабшають і перестають утримувати хребет у рівному положенні. В Україні на таку недугу потерпають декілька діток.
Спершу ми скерували дані пацієнтки до американської клініки, яка надає допомогу дітям із деформаціями хребта. Але там відмовили, бо обстеження показали, що у Вікторії внаслідок недуги постраждала дихальна система. Викривлений хребет почав стискати легеню, дівчинці було важко дихати. Згодом це призвело б до зміни положення і роботи серця, тож йшлося про загрозу для життя.
— I яким було рішення?
— Ми зважилися на оперативне втручання, яке провели в два етапи. Спершу повністю оголили хребет пацієнтки вздовж усієї спини, тоді встановили гвинти й з’єднали їх титановими стержнями. А оскільки така важка операція загрожує значною крововтратою, на цьому завершили перший етап. За декілька днів, коли стабілізували стан Вікторії, перейшли до другого. Тоді повністю видалили один хребець (встановивши натомість титановий замінник) і два ребра. Загалом же оперативне втручання тривало 18 годин. Врятувати Вікторію нам вдалось завдяки співпраці з американськими лікарями (ортопедом-травматологом Марком Диржкою та нейрофізіологинею Меган Маллані), які приїхали до Львова.
Після вирівнювання хребта в пацієнтки змінилась конфігурація грудної клітки та розправилась деформована легеня. Але вона ще не мала сили нормально функціонувати, тож у реанімаційному відділенні Вікторія дихала завдяки апаратам. М’язам потрібен час, аби навчитись працювати й качати кисень через легені. Опісля дівчинка вчилась користуватись апаратом, який допомагає дихати вночі.
Загалом же результат операції перевершив наші очікування — хребет 12-річної Вікторії вирівнявся на 85%. Подальшу реабілітацію й роботу з фізичним терапевтом вона проходить удома. Зокрема, треба тренувати м’язи між ребрами, аби вони почали стискатись при вдиху й видиху. Також слід укріплювати м’язи спини, щоб вони утримували хребет разом з титановою конструкцією. Тож наразі пацієнтка ще пересувається у кріслі колісному. Надалі дівчинці ще знадобиться операція на кульшових суглобах, які зазнали ушкодження внаслідок хвороби. Маємо великі сподівання, що невдовзі Вікторія зможе ходити!
