48-річний отець Любомир Коржинський, парох місцевого храму, волонтер і художник за фахом, зробив для частинок мощей невеликі засклені шафи — кивоти та аналої — підставки. І намалював ікони відповідних святих.
У родині отця Любомира — 20 священників. Служителями церкви були та є його дід, батько, брати, дядьки. “А я з дитинства мистецтво люблю, в художніх школах навчався, багато малював та різьбив. Згодом став професіональним митцем. Перша моя освіта — художня. У 23 роки одразу вступив на другий курс семінарії й закінчив духовний заклад з відзнакою”, — зауважує отець Любомир Коржинський. Згодом, ставши священником, він не полишав свого першого фаху. Писав і реставрував ікони, а також робив різноманітні дерев’яні речі для церков.
Фото з архіву отця Любомира Коржинського
Нині отець Любомир служить у православному храмі села Воскресинці. Від 2014 року допомагає нашим воїнам. Зі слів співрозмовника, у перші години великої війни він пішов до церкви і довго молився. До нього приєдналися й парафіяни. Далі парох організував адресну допомогу військовим, які самі або через родичів зверталися до нього. “Передаємо дрони, медикаменти, продукти, готові домашні страви, одяг для бійців, допомагаємо з коштами на ремонт автівок і лікування поранених, — зазначає отець. — А ще ми прихистили у храмі частинки мощей святої Варвари, Андрія Критського, Миколая Чудотворця, Василія Великого, Афанасія Афонського (засновника першого і головного монастиря на Святій горі Афон. — Авт.), які привіз з Київщини військовий, вірянин ПЦУ. Вважаю, що це велика ласка від Бога. Вони зберігалися у хрещатих мощовиках, які не більші за сірникову коробку”.
Ікони священник малював олійними фарбами у традиційному для православ’я візантійському стилі. Спершу рисував ескіз простим олівцем на папері, а згодом переносив зображення на дошку, грунтовану левкасом. Потім отець Любомир виготовив обрамлення і встановив ікони у власноруч зроблені з дуба, липи, ялини та смереки кивоти й аналої. На це пішло близько 10 місяців. Каже: перед роботою завжди молився і постив, а під час творчої праці читав акафісти.
Помолитися біля святинь у Воскресинці нині приїжджають віряни з багатьох довколишніх сіл та інших областей. До речі, реліквії вже назавжди залишаться на Прикарпатті.
