Ветеран російсько-української війни на протезі пробіг 42 кілометри за 3 години 55 хвилин та 2 секунди!
“У березні 2024-го я здолав 42 кілометри за 4 години 50 хвилин 2 секунди на Токійському марафоні. Вдома став готуватись до забігу в Берліні, — каже Роман Кашпур. — Але так сталося, що довго не міг знайти можливості отримати стартовий квиток. Уже й зневірився. Та за менш ніж місяць мені на пошту прийшло запрошення, хоча реєстрація на такі марафони закривається майже за пів року до старту. Я отримав свій шанс завдяки добрим людям, які поділилися з організаторами моєю історією.
Підготовка була складною, бо раніше за тиждень міг здолати лише 50 кілометрів. Потрібно було збільшити цю цифру, дотримуючись хорошого темпу, тримаючи стабільне дихання й пульс. Оскільки пік підготовки припав на літо, доводилось вставати дуже рано й бігти, або ж пізно ввечері, бо спека цього року була аномальною. Інколи здавалось, що замість розігрітого асфальту торкаюсь сковорідки. Й кожного разу після подолання перших 10 кілометрів відчувалось, ніби ця сковорідка стає ще жаркішою. Клопоту завдавала маленька мошкара, яка налітала роєм, засліплювала й через це текли сльози. Також мені вдалось схуднути на чотири кілограми, тому м’язам було легше “нести” вагу, а швидкість збільшувалася. Дістався до Берліну без проблем, і вдячний українцям, які мене прийняли, за смачну їжу, теплу постіль і турботу”.
За словами Романа, у Берліні він пробіг на 55 хвилин швидше, ніж на Токійському марафоні. “90% успіху дали тренування. Також врахував минулі помилки: в Токіо я стартував вкінці хвилі, яка налічувала тисячі людей. Обігнати їх просто не міг фізично. Тому в Берліні став трохи спереду, розігнався й наздогнав хвилю, котра стартувала раніше. Після 25 кілометрів бігу відчув, що темп стає нижчим. Але запрограмував себе на те, що повинен все побороти. Бо біжу не заради себе, а заради своєї країни, її захисників, й паралельно збираю кошти на потреби армії. За дистанцію з’їв шість енергетичних гелів, котрі додавали сил”, — розповідає ветеран-марафонець.
Зазначимо, що Роман Кашпур у 19 років пішов на фронт добровольцем. У 2019 році поблизу Мар’їнки втратив частину ноги, наступивши на міну. Після протезування зайнявся спортом, переміг на Іграх Героїв. Воїн встановив рекорд України, протягнувши на протезі 16-тонний літак Ан-26 на відстань 6 метрів 40 сантиметрів за 44 секунди. Коли почалась велика війна, Роман боронив Харківщину. А згодом взявся волонтерити й займатись спортом далі.
До речі, менш ніж за два тижні Роман Кашпур їде вже на п’ятий свій марафон — у Чикаго, який входить у шістку найвідоміших світових забігів.
