Поки чоловік боронить країну від окупантів, Алла Кухарук у вільний від роботи час плете зі шнурів різноманітні вироби — колиски, підвісні крісла, гойдалки, сумки-шопери, торшери, гамаки. Волонтери виставляють їх як лоти, а грошима з продажу закривають потреби ЗСУ.
Пані Алла має педагогічну освіту. Нині працює вчителькою-логопедом, а плетіння — її хобі. “Мій чоловік — військовий, пішов добровольцем до армії ще у 2016 році, — каже співрозмовниця. — Тепер виконує бойові завдання на Харківщині. Постійно з ним на зв’язку, переживаю і молюсь за коханого. Творчість — чудова можливість відвернути погані думки. Плетінням захопилася рік тому, коли натрапила в ютубі на майстер-клас з виготовлення дитячого шатра. Наближався день народження донечки, тож вирішила зробити їй подарунок. Загорілася ідеєю створити шатро білого кольору. Показала свій виріб колишній вчительці з плетіння лози. Вона запевнила, що в мене гарно виходить, і радила не полишати цю справу, а розвивати.
Окрилена такою оцінкою, стала більше дізнаватися про техніку плетіння макраме із гамакових та бавовняних шнурів. У соцмережах знайомилась із майстрами, навчалася в них. Відтоді сплела близько 25 виробів. Це доволі складний і трудомісткий процес. Працюю в рукавицях, щоб не натирати шкіру на руках. Адже треба міцно зав’язувати кожен вузол, щоб усе було не тільки гарно, але й надійно. Гамакові шнури купую в перевірених магазинах, вони витримують навантаження до 150 кілограмів. Дитячі колисочки створюю із бавовняних шнурів: натуральних, безпечних та гіпоалергенних. Каркаси для шезлонгів замовляю в Коломиї, а металеві кільця — у Харкові. На виготовлення одного шезлонга, приміром, йде тиждень, шатра — два-три. До речі, спостерігаючи, як я плету, це ремесло опанувала й восьмирічна донька Злата”.
Спочатку лучанка творила для себе й рідних. А потім сконтактувалася з місцевими волонтерками Аллою Демчук і Тетяною Деменко та запропонувала свої вироби як лоти для зборів захисникам. Ті відразу ж погодились. Тож за рік пані Алла завдяки своєму таланту й працелюбству зібрала близько 360 тисяч гривень на допомогу армії. “На ці гроші волонтери закуповують усе, чого потребують наші військові. От нещодавно передала вісім лотів, зокрема крісло з подушками, дитячу гойдалку, торшер, сумки-шопери. Адже треба придбати РЕБи для двох бригад. Загалом маю ще багато ідей, зокрема сплести великий диван з бавовняних шнурів. Це буде суперлот, — насамкінець каже 42-річна Алла Кухарук. — Рухаюся до цієї мети, вже і відповідний майстер-клас пройшла. До речі, плетінню залюбки навчила б і військових, котрі проходять реабілітацію, і дружин бійців. Бо таке заняття — це ще й своєрідна арттерапія”.
