“Блокпост” Матвій і Тимофій Самкови з Ковеля разом з друзями встановили неподалік свого будинку. Чергуючи на ньому, закликали водіїв, котрі проїжджали повз, підтримати збір на БпЛА. За декілька місяців за виручені маленькими волонтерами кошти вдалося придбати чотири безпілотники для військових.
“Матвію і Тимофію по вісім років. Вони — двійнята, — розповідає мама хлопчиків Юлія Самкова. — У перші місяці великої війни їхній тато вирушив боронити країну від окупантів. Ми всіляко підтримували його, допомагали у зборах. Чоловік навіть надіслав дітям із передової прапор з підписами побратимів. Хлопчики важко пережили загибель на фронті хрещеного батька — Віктора Гуца з Рівненщини, котрий у 2023 році отримав смертельні травми поблизу Кремінної”.
У травні цього року, додає співрозмовниця, сини взяли той самий прапор, який їм передав тато із фронту, й заявили, що хочуть облаштувати блокпост поблизу будинку. І вже у перший день волонтерства двійнята повернулися додому із 3000 гривень.
“Чесно кажучи, я була трохи шокована. Діти встановили на дорозі шини, коло них — синьо-жовтий прапор і почали зупиняти автівки, які проїжджали повз, закликаючи водіїв задонатити на ЗСУ. Автомобілісти реагували на сигнал іграшкового жезла, який світиться червоним, і не відмовляли школярам, — зауважує пані Юлія. — Згодом, щоб підтримати синів, я замовила їм піксельну форму. Хлопці носили її навіть у спекотні дні. З часом до двійнят приєдналися їхні друзі — Арсеній Чижевич, Арсен Фірдолевський, Михайло Скулинець, Микита Момоток, а також брати Максим та Матвій Морози. Перший дрон, придбаний за зібрані дітьми кошти, відправили нашому татові Володимиру, який тоді перебував на Сумському напрямку. Учасники проєкту “Птахи Люблинця”, котрі власноруч виготовляють безпілотники, подарували маленьким волонтерам скриньку для збору коштів, розмальовану петриківським розписом. Згодом ми купили ще три дрони й відправили на передову. Плануємо найближчим часом придбати п’ятий”.
Бійці на знак подяки дарують хлопцям шеврони, грамоти. А ось серед земляків, каже пані Юлія, є і такі, що сумніваються у чесності збору. Мовляв, діти витрачають гроші на смаколики.
“Це засмучує. Дехто з недоброзичливців навіть викликав поліцію, то доводилось пояснювати їм, що діти справді допомагають армії. Були такі, хто розганяв юних волонтерів, — наголошує жінка. — А одного разу хтось взагалі спалив блокпост. З’ясувалось, що то старші хлопці, які перед тим вимагали в менших гроші. На певний час діти призупинили свою ініціативу. Але місцеві волонтери знову привезли шини й блокпост відновив свою роботу. Коли юних активістів запитують, про що вони мріють, то відповідь одна: “Про мир”. Дуже пишаюся своїми синами, які роблять все можливе, щоби наблизити нашу перемогу”.
