У вихідні львів’янин Давид Яцків прокидається вдосвіта, збирає спорядження й громадським транспортом вирушає на озеро. У будні теж знаходить час для улюбленого заняття — після школи робить уроки й поспішає до води.
“Уперше на риболовлю я поїхав на початку літа цього року. Нас із татом запросив на озеро його знайомий, — розповідає Давид. — У нашому секторі нічого не клювало, а в сусідньому — навпаки. Я пішов туди й мені доручили витягнути коропа вагою приблизно 8,5 кілограма. Наприкінці риба почала втікати. Але я впорався”.
“У Давида тоді аж очі загорілися, — згадує батько Юрій Добуш. — Коли ми приїхали додому, син сказав, що треба купити вудку й усе необхідне спорядження. Відтоді почав переглядати відео в інтернеті про риболовлю, цікавитися, як правильно закидати вудку, підгодовувати місце й виважувати рибу. Я підтримав його захоплення, хоча, зізнаюся, сам рибалити не люблю”. Нині Давид уже добре знає тонкощі рибальської справи. “Найбільше мені подобається виважувати рибу, — запевняє. — А найбільший мій улов — амур вагою 6,5 кілограма. Нещодавно спіймав ще одного — п’ятикілограмового”. Хлопець сам готує прикормку: замочує суміші з тигрового горіха, конопель і кукурудзи, а потім декілька годин варить їх. “Якось син узяв із собою аж десять кілограмів прикормки, спорядження й пішов на автобус. Казав, що дорогою до зупинки зупинявся кожні двадцять метрів, бо було дуже важко, — усміхається батько. — Тепер уже краба купити вудку й усе необхідне спорядження. Відтоді почав переглядати відео в інтернеті про риболовлю, цікавитися, як правильно закидати вудку, підгодовувати місце й виважувати рибу. Я підтримав його захоплення, хоча, зізнаюся, сам рибалити не люблю”.
Нині Давид уже добре знає тонкощі рибальської справи. “Найбільше мені подобається виважувати рибу, — запевняє. — А найбільший мій улов — амур вагою 6,5 кілограма. Нещодавно спіймав ще одного — п’ятикілограмового”.
Хлопець сам готує прикормку: замочує суміші з тигрового горіха, конопель і кукурудзи, а потім декілька годин варить їх. “Якось син узяв із собою аж десять кілограмів прикормки, спорядження й пішов на автобус. Казав, що дорогою до зупинки зупинявся кожні двадцять метрів, бо було дуже важко, — усміхається батько. — Тепер уже краще розраховує свої сили”.
У вихідні Давид може провести на озері навіть цілий день. “З одного боку, син присвячує риболовлі чимало часу, але з іншого — добре, що має таке зацікавлення, — розмірковує Юрій Добуш. — Увесь улов він зважує, фотографує й відпускає назад у воду. А якщо після гачка на рибі залишається ранка, обробляє її антисептиком”.
Риболовлею захоплюється і старший, 16-річний брат Давида, однак йому більше до вподоби ловити хижу рибу. “Така риболовля активніша: закинув вудку — і майже відразу витягуєш улов. Давидові ж подобається інший підхід — підгодувати місце й терпляче чекати на клювання, — зауважує батько. — До речі, обидва сини вже декілька років займаються у “Пласті”.
Окрім риболовлі, Давид Яцків любить читати, а в майбутньому бачить себе бізнесменом. Запевняє, що свого захоплення не полишить, бо це — для душі. “Хотів би якось взяти участь у чемпіонатах зі спортивної риболовлі. А ще — порибалити в Канаді, — ділиться підліток. — Та тепер найбільше мрію про те, щоб спіймати рибину вагою понад десять кілограмів”.
