Йдеться про офіційні мови країн ЄС та корінних народів України, але це не стосується російської. За розрахунками Міносвіти, претендувати на такий освітній статус зможуть 149 шкіл (близько 1,2%).
Тим часом Угорщина зняла вето, яке унеможливлювало відкриття двох нових кластерів, тобто розділів, у переговорах про наш вступ до Євросоюзу, повідомив у соцмережі міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Саме ухвалення законопроєкту щодо освіти нацменшин було однією з умов Будапешту.
— Україна хоче приєднатися до ЄС, а це означає, що ми маємо дотримувати європейських принципів і стандартів: поважати права нацменшин, забезпечувати свободу віросповідання, можливість для навчання рідними мовами тощо. Так чи так цей крок нам довелося б робити чи на прохання Угорщини, чи на прохання інших європейських країн, — зауважує Максим Джигун, партнер агенції з комунікацій та урядових зв’язків Good Politics. — Ми вийшли на певний компроміс у питанні прав нацменшин. Це вже не ті 11 вимог, які озвучував уряд експрем’єра Угорщини Віктора Орбана. Однак біда насправді в тому, що угорцям йдеться не так про майбутнє їхньої нацменшини в Україні, як про небажання підтримати нашу державу в європейських прагненнях. Від адміністрації Орбана до адміністрації Мадяра перекочувало таке собі антиукраїнство, яке нам, безперечно, заважає.
— А яка ваша думка?
— Наша державна мовна політика повинна бути цілісною і послідовною, — наголошує координатор руху “Простір свободи” Тарас Шамайда. — І в центрі цієї політики має бути всебічний розвиток та захист державної мови як одного з ключових елементів державної єдності й національної безпеки. Питання ж мов нацменшин, іноземних мов, мов корінних народів також важливі — вони повинні органічно доповнювати центральну лінію мовної політики.
Зміст законопроєкту (№16119) про забезпечення освітніх прав нацменшин, погоджений з Угорщиною, оцінюю критично. Але правда у тому, що ще до реєстрації цього проєкту документа уряд провів консультації з депутатами, які спеціалізуються на мовній політиці, і найнебезпечніші норми з нього було вилучено або змінено. Великої небезпеки згаданий законопроєкт не становить, але й ніякої користі українській освіті не дає. Загалом ухвалення цього документа можна вважати прийнятною ціною за відкриття двох кластерів на переговорах з ЄС. Тому що нам важливо рухатися вперед. Водночас 30 громадських організацій, зокрема й наша, вимагають, щоб був розглянутий законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення функціонування української мови як державної, який закриває лазівки в нашому мовному законодавстві. Розглядати ж законопроєкт про освітні права нацменшин ізольовано — неправильний підхід.
— Українці угорського походження розмовляли й розмовляють своєю мовою. Їм ніхто в Україні цього не забороняв, не забороняє і не прагне заборонити, — певна громадська діячка Лариса Ніцой. — Ба більше, українські громадяни угорського походження мають суцільні преференції. Вони утворили на Закарпатській Україні свій анклав, який контролює Будапешт. І проблема в тому, що діти угорського походження, які живуть в Україні, не знають державної мови. Випускники шкіл з угорською мовою навчання показують найгірші результати з української мови на НМТ. Тепер Угорщина хоче, щоб Україна відчепилася від українських громадян угорського походження зі своєю українською мовою назавжди.
Що насправді прописано в ухваленому законопроєкті? Що у школах (у всіх, а не лише угорських) усюди і між усіма може звучати мова нацменшин. Ідеться як про ті школи, в яких уже є класи (групи) з вивчення мов меншин, так і про ті, які такі класи створюватимуть. Мова нацменшин зможе звучати на території загальноосвітнього закладу під час уроків та інших форм комунікації між дітьми, вчителями, батьками, працівниками, гостями. Зауважу, що Україна застосовує положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов до 18 мов нацменшин і корінних народів, на нашій території проживають представники 130 національностей. Це буде мовний Армагеддон.
