Понад два десятиліття вона віддала перукарській справі. А займатися квітами почала після важкої втрати — смерті чоловіка.
“Щоби справитись з депресією, адже чоловік був коханням усього життя і найкращим другом, захопилась трояндами. Це надає сил рухатись далі. Спочатку інформацію про вирощування “королеви квітів” черпала від знайомих, в інтернеті. Тепер же своїм досвідом можу поділитись з іншими”, — розповідає Марина Заяць.
Нині в колекції вінничанки 500 сортів троянд. Це квіти англійської, японської селекції, чайно-гібридні, мускусні, плетисті...
“Висаджування шипшини, щеплення, приживлення троянд — все це довгий і трудомісткий процес. Спеціальну сортову шипшину для підщепи купую. Вони є як вітчизняні, так і імпортні. Декілька разів на сезон на ділянці, де ростуть троянди, потрібно полоти бур’яни, які забирають у квітів поживні речовини. А ще “королеву квітів” слід добре поливати, підживлювати, регулярно обрізати відцвіт, — зауважує співрозмовниця. — Часто читаю у початківців, що, мовляв, аби вирощувати троянди, назву сорту знати не обов’язково. Це велика помилка. Адже саме сорт може вказати на особливості троянди та її потреби”.
У розпал цвітіння Марина Заяць запрошує до себе на екскурсії родини військовослужбовців та полеглих бійців. “З власного досвіду знаю, що краса допомагає хоч трішечки втамувати біль. Військові милуються трояндами, роблять гарні фото. Тобто квіти — це ще й певна реабілітація, яка допомагає відновлювати емоційний стан”, — додає вінничанка.
