Цьому твору — понад сто років. Він був гімном Українських січових стрільців, які боролися за рідний край. У наші ж дні переживає нову хвилю популярності.
“Прем’єра “Ой у лузі...” відбулася у 1912 році, — розповідає Оксана Кузьменко, провідна наукова співробітниця Інституту народознавства НАНУ. — Вона прозвучала у виставі “Сонце руїни”, яку поставив у Львові театр “Руська бесіда”. Її режисера та художнього керівника — поета Степана Чарнецького — вважають автором “Червоної калини”.
Саме він відчув, що п’єса Василя Пачовського потребує оновлення. Тож замінив пісню “Гей, не дивуйтесь, добрії люди”, яку виконував хор, текстом, що мав зачин “Ой у лузі червона калина”. Мелодію підібрав сам, аранжування допоміг здійснити диригент театру Михайло Коссак”.
Тож автор першої строфи сучасної пісні точно Степан Чарнецький. Дослідникам, утім, не відомо, чи саме він написав інші рядки пісні. У будь-якому разі “Ой у лузі червона калина” відразу запала людям у душу, як і сама вистава, що мала неабияку популярність.
Серед глядачів були й січові стрільці, у лавах яких пісня швидко поширилась. Відтак командир чоти УСС поет Григорій Трух вирішив додати декілька своїх строф, у яких вже йдеться про битву з ворожим військом: “Марширують наші добровольці у кривавий тан, визволяти наших українців з московських кайдан...”
“Очевидно, що рядки пісні стали дуже зрозумілими у середовищі захисників Батьківщини, — каже Оксана Кузьменко. — Так само, як колись запорожці, січові стрільці теж часто створювали пісні, які згодом виконували гуртом. Так сталося і з “Ой у лузі червона калина”.
Додамо, що мала батьківщина Степана Чарнецького — село Шманьківці на Тернопільщині. Тут навіть встановили йому пам’ятник, на якому викарбувані рядки: “А ми тую червону калину підіймемо; А ми свою славну Україну розвеселимо!”
“У нашому селі росте дуже багато калини, — розповідає 21-річний краєзнавець Максим Огородник. — З нагоди 110-ї річниці від дня народження Степана Чарнецького місцеві жителі висадили сто десять кущів калини на місці подвір’я, де народився поет, і започаткували фестиваль на його честь. Планують також відкрити тут музей”.
39-річна правнучка Степана Чарнецького Олеся Чайковська мешкає з родиною у Львові. Про свого талановитого прадіда вона дізналась від мами, а найбільше їй розповіла про свого батька бабуся Леся.
“Пісню “Ой у лузі червона калина” я чула багато разів у своєму дитинстві, навіть у школі співала її у хорі, — розповідає Олеся Чайковська. — Цей стрілецький гімн звучав у різних куточках світу, де були українські емігранти. Коли ж я вперше натрапила на “Ой у лузі червона калина” у сучасній версії Андрія Хливнюка (лідера гурту “Бумбокс”), то для себе зрозуміла: це саме те виконання пісні, яке передає глибокий присмак волі українського народу... Пишаюся своїм прадідом, пишаюся українцями і щиро вірю — ми переможемо у війні!”
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як функціонує перший евакуаційний поїзд-госпіталь в Україні