Господарі почали вирощувати лимони вже давно, адже хотіли спробувати щось екзотичне.
“Я все життя пропрацював на пошті. Та завжди подобалось трудитися у саду, маю чимало фруктових дерев і кущів, — розповідає Петро Гриців. — Якось, років 15 — 20 тому, був на курсах в Івано-Франківську й купив саджанець лимона. Подруга моєї дружини допомогла його прищепити. Так у нас з’явилося перше деревце. Свого часу мали багато цитрусових, але одні — подарували, інші — не прижились. Наразі в нас ростуть два деревця. Одному з них майже 12 років. А інше ще до великої війни надіслала мені жінка з Дніпропетровщини, то воно нічогеньке таке виросло. Його плоди мають тонку шкірку, надзвичайно соковиті й важать 180 — 200 грамів. Нині на обох деревцях висить десь 18 лимонів. Люблю цитрусові за те, що квітнуть цілий рік і в будинку панує неймовірний аромат”.
За словами співрозмовника, лимон потребує уваги й турботи цілорічно. “Екзот не любить різких змін. Наприклад, якщо стояв на південній стороні, а переставити його на північну, то може загинути. Влітку виношу деревця на подвір’я, розміщую під арку з жимолостю, то їм там добре, — провадить далі господар. — Оскільки маю пасіку, то квіти лимона ще й бджоли запилюють. А в холодну пору року, як рослина цвіте, беру ватку на сірник, тикаю по тичинці й так механічно запилюю. Підживлюю свої деревця спеціальними добривами для лимонів. А ще чудово працює органічне — гноївка, яку розводжу з водою у пропорції 1 до 10. У зимовий період підживлюю ним рослини раз на два тижні, а в літній — раз на тиждень. Лимон не любить переливу. Як і сухого грунту, бо може пропасти. Також обприскую рослини по листю. Влітку використовую дощову воду, а взимку — талу, зі снігу”.
Господар запевняє, що домашні лимони значно смачніші, ніж магазинні. “А головне — вони нічим не оброблені, без хімії, — зауважує Петро Гриців. — Зриваємо з деревця, миємо, нарізаємо й смакуємо з цукром. П’ятирічний внучок їх надзвичайно любить”. Нещодавно родина придбала ще й саджанці мандаринів. Тому з нетерпінням чекають, коли зможуть поласувати й цими екзотами з власного підвіконня.
