У селі Чортовець, що на Прикарпатті, чоловіки щовеликодня виконують стародавній ритуальний хоровод — сербен.
46-річний Михайло Олійник, староста Чортовця, розповідає таку історію цього звичаю. “У селі є територія, яка називається Замчище. Тут тепер стоїть церква, а колись був замок, у якому люди ховались від навали татар. Коли ворог відступав із села, чоловіки на радощах бралися за руки й танцювали навколо цього замку”.
Нині ж сербен танцюють на Великдень та провідну неділю.
“Як колись предки святкували танцем перемогу над ворогом, так тепер ми святкуємо перемогу добра над злом, Воскресіння Ісуса Христа, яке теж є перемогою! — пояснює Михайло Олійник. — Починає танець чоловік із топірцем у руках. Він має подати руку й взяти до танцю іншого чоловіка, а той — ще іншого. Сам танець складається з трьох кроків: один убік, два — вперед, нахил голови донизу, а коли притупуєш — догори”.
Танцювати сербен чоловіки мають у національному строї.
“Капелюхи під час танцю чоловіки притримують у руці, одночасно тримаючись один за одного, — каже пан Михайло. — Танцюють навколо церкви, тримаючись за руки. Роблять так три кола. У цей час співають пісню, яка за мелодикою схожа на коломийку”.
Староста села каже, що виконують танець п’ять разів на день: одразу після того, як освятили великодні кошики, потім — вранці, в обід, ближче до вечора і коли стемніє.
“Збирається на сербен приблизно сотня чоловіків, навіть священники долучаються”, — каже староста.
Традиційна страва села Чортовець — жупень
“Для приготування основи нам потрібна перлова каша та квасоля, — каже пан Михайло. — Варимо їх в окремих каструлях, бо в інгредієнтів різний час приготування, але беремо однакову кількість — наприклад, 200 грамів квасолі і 200 — каші. Коли інгредієнти готові, змішуємо їх і тушкуємо разом ще 10 — 15 хвилин. Солимо, перчимо до смаку”.
ТРИ КОЛА ІЗ ПАСХАЛЬНИМ КОШИКОМ
Про незвичний обряд, який здійснюють у селі Новий Острів, що на Львівщині. Завдяки ньому, вірять тут, уся худібка буде здоровою.
У цьому селі люди святять пасхальні кошики вдосвіта. А опісля — одразу до хати. Втім за стіл сідати не поспішають. Спершу здійснюють важливий обряд.
“Прийшовши до свого обійстя, господар чи господиня повинні тричі обійти його з великоднім кошиком, — розповідає 41-річна Галина Гриник-Тертична, уродженка села Новий Острів Самбірського району. — Таке коло в жодному разі не можна переривати, адже згодом може статися лихо — чи худоба занедужає, чи город градом поб’є. Якщо у когось стоїть паркан, до прикладу, між хлівом та будинком, то двоє людей йдуть назустріч один одному, щоб через тин передати кошик і обійти решту господарки”.
Лише після такого дійства у цьому селі прийнято сідати за святковий стіл.
Традиційна страва села Новий Острів — великодня мішанина
“Головний секрет — покласти у страву те, що є у пасхальному кошику, — каже пані Галина. — Якщо мішанину готуємо на шістьох осіб, то для страви необхідно приблизно шість варених курячих яєць, 200 грамів святкових ковбас (можна різних видів), 100 грамів м’яса (до прикладу, вудженої шинки чи запеченої підчеревини), 50 грамів кисломолочного сиру та два корінці хріну, натертого на грубій тертці. Усе потрібно нарізати кубиками та перемішати. До смаку скропити оцтом або лимонним соком”.
ОДНІ ПАРУБКИ НАСЯТЬ НА ПЛЕЧАХ ІНШИХ
У селі Сновидів на Тернопільщині Великдень — це свято, що супроводжується видовищними забавами.
В одній із розваг, що має назву “обаріг”, беруть участь тільки неодружені хлопці.
“Четверо хлопців стають по двоє одні за одними, кладучи партнерам руки на плечі, — розповідає 35-річна Тетяна Стрільчук, місцева мешканка. — Двоє інших стають їм на плечі, обернувшись один до одного обличчям, і теж кладуть руки на плечі один одному. І так вони повинні пройти довкола храму тричі!”
Якщо ті, що стоять зверху, не втримуються і падають, на дистанцію виходить інша група. І так відбувається, допоки не обійдуть тричі довкола храму.
Традиційна страва села Сновидів — начинка
“Для приготування начинки потрібно змішати літр кефіру, 2 яйця, чайну ложку соди, дрібку солі, — каже Тетяна Стрільчук. — Додайте стільки борошна, щоб вийшло тісто м’якше, як на вареники. Далі робимо з нього 7 — 8 паляниць товщиною 1 сантиметр і печемо їх, поки не підрум’яняться. Опісля паляниці витягуємо та ріжемо на кубики завбільшки 1 на 1 сантиметр”.
Подрібнені коржі складають у велику миску та заливають гарячим бульйоном з курки або качки.
“М’ясо з птиці потрібно завчасно відділити від кісток і порізати на дрібненькі шматки, а потім додати у бульйон з хлібом, — каже пані Тетяна. — Туди ж слід збити 10 сирих яєць, все перемішати, заправити сіллю, чорним перцем, часником. Отриману суміш розподіляють у форми, змащують яйцем і печуть приблизно годину при температурі 200 градусів”.
ОБЛИВАТИСЬ ВОДОЮ? ОХ, ЯКА НУДЬГА
У закарпатському селі Дерцен на поливаний понеділок оббризкуються... парфумами!
Раніше тут, як і в інших містах та селах, на другий день великодніх свят поливались водою. Утім останні декілька років традиція видозмінилась.
“Тепер у нас прийнято, що хлопці “поливають” дівчат, які їм до вподоби, парфумами, — каже 31-річна Вікторія Копаз, завучка з виховної роботи Дерценської школи. — При цьому ще й вірша мають розповісти. Найпопулярніший такий: “Ходив я, ходив. Квітки знаходив. Зайшов я до хати. Чи мож вас полляти?”
Одружені чоловіки зазвичай поливають тільки найближчих родичів”.
Традиційна страва села Дерцен — варений шовдарь
“Для приготування страви беремо свиняче стегно й засолюємо в діжці. Я даю 300 грамів солі, — каже пані Вікторія. — Ті, хто любить пряний шовдарь, додатково натирають його часником, чорним перцем та майораном. У діжці окіст витримують 21 добу”. Далі м’ясо кладуть у коптильню і коптять протягом трьох
днів при температурі 25 — 30 градусів.
“Для копчення беремо сухі дрова бука, граба, вишні, — каже господиня. — Далі м’ясо слід варити в окропі з лавровим листом. Нехай смакує!”
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також оригінальні великодні рецепти з різних куточків України
