За словами 33-річного священника ПЦУ Іоана Турчинського, у мобільній церкві можна служити Літургії, сповідати та причащати бійців, здійснювати миропомазання, а також, при потребі, хрестити й вінчати.
Тут воїни матимуть змогу написати записку за здоров’я чи упокій родичів та побратимів, поставити свічку, взяти хрестик, іконку чи молитовник. Освятив мобільний храм Феогност Бодоряк, єпископ Чернівецький і Буковинський. Тож тепер церква поїде туди, де потрібна духовна допомога нашим захисникам і захисницям.
“У 2014-му я лише приступив до служби як священник. Разом з громадою села Оршівці почав допомагати воїнам. Ми готували для них їжу, збирали кошти, — розповідає отець Іоан. — Це не було таке волонтерство, як сьогодні, велике й масове, а лише його початки”. Священник часто сам відвозив допомогу захисникам. І, до речі, тоді на Сході воювали чимало жителів села. Бійці просили отця помолитися з ними, поговорити. У 2018 році Іоан Турчинський став капеланом 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”. І водночас продовжував служити в Оршівцях.
“У 2017-му я вперше побачив на фронті мобільний храм. А нещодавно вирішив, що варто би зробити такий самий, — провадить далі священник. — Тепер війна стрімка, бійці часто й швидко переміщуються, а духовні потреби не зменшуються”. Тож отець разом з однодумцями переобладнали на святиню вантажний мікроавтобус, який йому свого часу подарували. Завширшки машина має 2,5 метра, завдовжки — 3,5 і заввишки 1,8 метра, важить три тонни.
Ремонт і облаштування автомобіля тривали пів року. Цим займався сам отець Іоан та майстри Григорій Котирло й Олександр Остащук. Мікроавтобус перефарбували у зелений колір, відремонтували ходову частину, мотор переробили, всередині замінили стару обшивку новою, змонтували належне освітлення. У мобільному храмі є престіл, тетрапод (невисокий чотирикутний стіл, що стоїть у центрі перед іконостасом. — Авт.), свічники, ікони, набір для Причастя. Вартість робіт сягнула приблизно три тисячі доларів. Кошти на це священник отримав від небайдужих людей. “Я писав про те, що хочу зробити, у соцмережах, розповідав друзям і знайомим. І з Божою допомогою ми назбирали гроші. Їх давали люди, які працюють у Португалії, а також багато українців, зокрема рідні та близькі воїнів, які служать, і тих, яких уже немає серед нас”, — зауважує капелан.
Ікони для незвичної церкви жертвували доброчинці, деякі купили у спеціалізованих магазинах. Так, зокрема, на аналої (спеціальний високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони або богослужбові книги. — Авт.) є ікона, на честь якої названо мобільний храм: “Не ридай за мною, мати”. На полотні зображена Богородиця, яка оплакує Свого Сина. По обидва боки святині шість ікон — по три з кожного. Це зображення Христа, святого Миколая, Архистратига Михаїла, святого Дмитрія Солунського, покровителів воїнів, а також — святого Пантелеймона Цілителя. Є також образ святої Параскеви Сербської, оскільки центральний храм ПЦУ в Чернівцях освячено на її честь.
