У більшості областей України початок осені відзначився прохолодною погодою, подекуди з нічними приморозками. Проте вже з 9 вересня розпочалося так зване бабине літо. А що означає це поняття, і чому воно отримало саме таку назву?
— Фразеологічний словник української мови містить два значення вислову “бабине літо” — “сонячні теплі дні на початку осені” і “павутиння, що наповнює повітря у цю пору”. Обидва значення між собою тісно пов’язані”, — каже мовознавець Іван Ціхоцький. — А чи є така назва у синоптичній термінології?
— Серед синоптичних термінів поняття “бабине літо” немає. Це — народна назва, що означає період теплої погоди восени, коли відбувається чергування поля низького атмосферного тиску з високим, — зазначає Наталія Птуха, синоптикиня Українського гідрометеорологічного центру.
— Додам, що перше, так зване молоде бабине літо, спостерігається після настання перших осінніх приморозків, — каже синоптикиня Українського гідрометеорологічного центру Олександра Хала. — А останнє може прийти аж у листопаді, перед морозами.
— Для яких країн характерне таке погодне явище?
— Для більшості країн із помірним кліматом. До прикладу, в Чехії, Польщі, Словаччині, Словенії, цей період також називають “бабиним літом”. Також характерне воно й для Німеччини, Австрії, Швейцарії, де теплий осінній період називається Altweibersommer, що дослівно перекладається як “літо старих жінок”. А от у Болгарії та Сербії теплий період восени називають “циганським літом” або “літом бідняка”. В Ірландії ж цю пору називають fómhar beag na ngéanna, що дослівно перекладається як “маленька осінь гусей”. Така назва виникла через свято, яке відзначають восени, — День святого Мартина (на честь єпископа Мартина Турського). Тоді в родинах традиційно запікають гусака.
Н. Птуха:
— Сезонність північної та південної півкуль — протилежна, тому коли в Україні — весна, в Бразилії, Аргентині, Чилі, Уругваї настає “вераніко”, “вераніто” або “веранільйо”, що буквально означає “маленьке літо”. А от на екваторі, в північних і південних широтах бабиного літа немає, адже там зміна сезонів відсутня.
— А чим в українській мові мотивована назва цього періоду?
І. Ціхоцький:
— Більшість мовознавців схиляється до простого пояснення виразу — це “пора, коли на осінньому сонці ще можуть погрітися старі жінки”. Також назву пов’язують із періодом життя селян, коли наші предки закінчували польові роботи, й жінки бралися за домашні справи: мочили льон, вичісували вовну, ткали.
За іншою версією, вислови “бабине літо”, “бабині дні”, пов’язані із забобоном відьмацтва: мовляв, жінки мають силу повертати назад пори року й взагалі впливати на погоду. А третя і, мабуть, найбільш логічна версія пов’язує вираз із подібністю вересневого павутиння до сивих пасм волосся у літніх жінок.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як виготовляють та за скільки продають цимбали
