Ступаю старовинною вуличкою містечка Борщева, що на Тернопільщині, і роззираюсь довкола. На балконах — вишиті рушники. Перехожі одягнені у вишиванки, розшиті чорними і червоними нитками. Усі такі парадні, адже сьогодні тут — свято борщу!
...40-річна Марія Прокопик — головна господиня свята, що відбувається у середмісті Борщева. Великою ложкою вона помішує страву в казані на 150 літрів! В іншому казані — теж 150-літровому — борщик уже булькоче.
“Для 300 літрів борщу мені потрібно 200 літрів бульйону, звареного на 10 кілограмах свинини, 20 кілограмів картоплі, 8 кілограмів моркви, 5 кілограмів цибулі, 15 кілограмів буряку, 10 кілограмів капусти, 10 кілограмів квасолі, 5 кілограмів помідорів, 6 кілограмів сала, до 3-х кілограмів солі, а також 10 — 15 лаврових листків”, — перелічує Марія Прокопик.
Господиня каже — готуючи бульйон на борщ, треба вкинути туди дві цибулини — одну почищену, а другу — у лушпинні. Це додасть бульйону особливих смакових ноток, переконує вона.
44-річний борщів’янин Олександр Підлісний підкладає дрова у вогонь, на якому теж вариться борщ. “Важливо, аби температура була однакова, і страва легенько собі кипіла”, — каже він.
Пан Олександр називає приготування борщу “ювелірною справою”.
“Кухар має відчувати, коли який складник додати, аби смаки гармонійно поєдналися, — каже пан Олександр. — Найкращий у моєму житті борщ варила бабуся Ольга. Вона взагалі трепетно ставилась до їжі, адже пережила голодні роки на засланні в Сибіру. Бабуся провела там 10 років — так її покарали, бо була зв’язковою УПА”.
Тим часом 49-річна Тетяна Войчишин із села Пилатківці припрошує до своєї страви. Жінка зварила борщ на свіжих і копчених реберцях. “Беру їх порівну, — каже. — А ще смаку страві додає розсіл з маринованих помідорів — на п’ять літрів води додаю дві склянки”.
54-річна Оксана Капуста з села Пищатинці каже, що ніколи не забуде, як вчилася варити свій перший борщ.
“Мені було 17. Я готувала страву для своїх рідних і додала забагато лимонної кислоти, тож борщ вийшов ну дуже кислий, — розповідає жінка. — Усі тоді з мене сміялися. У 18, коли вийшла заміж, варила борщ, телефонуючи до мами і старшої сестри за порадами. Ця страва виходила у мене дедалі кращою, а згодом я так захопилась кулінарією, що стала працювати у цій сфері. 31 рік була кухаркою в школі. А у 1990-х, коли країна переживала кризу, брала замовлення на весілля. Отак з одного невдалого борщу почалась моя маленька кулірнарна історія успіху. Відтоді я зварила вже десятки тисяч порцій смачного борщу. А цей спогад з юності є для мене підтвердженням, що праця і наполегливість завжди допоможуть досягти бажаного!”
Мені було 17. Я готувала страву для своїх рідних і додала забагато лимонної кислоти, тож борщ вийшов ну дуже кислий.
Оксана Капуста пригощає охочих борщиком-пюре.
“Спершу треба приготувати м’ясний бульйон, далі варю картоплю, розминаю, потім варену капусту і квасолю перебиваю блендером. Все додаю до бульйону. Кидаю до каструлі зварений і натертий буряк, товчений часничок, засмажку із моркви та цибулі. А заправляю все домашнім томатним соком і сметаною”, — каже пані Оксана.
Оксана Капуста каже, що готує борщ щотижня, адже це улюблена страва всієї родини.
Тим часом 38-річна Ліля Василюк з села Шупарки розповідає, що в її родині борщ на столі буває дуже часто. “І на поминки, і на весілля, і на щодень варимо, — каже вона. — У піст — на бульйоні з грибів, на свята — з м’ясом. А ще готуємо білий борщ — це традиційна весняна страва з молодою кропивою чи щавлем, щедро заправлена сметаною. І без буряку”.
Деякі газдині борщ готують навіть із рибою. Це традиційна страва тутешнього Святвечора.
“Спершу варимо овочі — картопельку, бурячок, моркву, цибульку, засмажуємо, а наприкінці додаємо рибу, — ділиться рецептом 62-річна Люба Стецишин із села Глибочок. — Рибний борщ має неперевершений смак!”
Пані Люба, смакуючи борщ на фестивалі, каже: “Це найкраща українська страва!” А 40-річна господиня Валентина Миронюк із села Верхняківці продовжує розмову філософськими роздумами: “Борщ — то наш генетичний код, — твердить жінка. — Смак бабусиного борщу в глиняному горщику з печі повертає нас у дитинство. Мамин борщ — це страва, яку завше смакуємо, коли приходимо до батьків у гості. Борщ — страва, яка єднає нас, вона дуже дорога серцю”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про традиційні та новаторські підходи українських господинь до зберігання городини
