На околицях Катанії, що у Сицилії, посеред тихої вулички розмістився центр “Кооператив Перспектива”,
який приймає дітей-сиріт та тих, чиїх батьків позбавили батьківських прав. Сьогодні тут мешкає 10 українських дітей, які виїхали з інтернату в Чернігові, втікаючи від російських бомб і ракет.
На вході до центру мене зустрічає Федеріка Барроне, вихователька й відповідальна за дівочу спільноту від 10 до 18 років. Вона розповідає, що 26 квітня до закладу прибуло 10 дітей з України: дев’ятеро дівчат і один хлопець. Наймолодшій дитині — шість років, а найстаршій — 15. Ще 9 їхніх друзів з чернігівського дитбудинку перебувають у ще одному центрі Катанії.
Федеріка показує мені територію центру. Тут є стадіон, на якому діти грають у футбол і волейбол, сад. У приміщенні — спальні кімнати, кухня, кімната для ігор і занять музикою, вбиральня...
“Діти, які приїхали з України, відвідували свою школу в онлайн-режимі, а додатково займаються у наших лабораторіях”, — каже жінка й показує мені куточок, де проходять заняття із садівництва. Тут у горщиках уже ростуть базилік, салат, овочі, з яких згодом готуватимуть їжу. Трохи подалі — літній театр.
“Вихованці можуть також музикувати, — вихователька демонструє кімнату, в якій розміщено декілька синтезаторів, барабанна установка, гітари, мікрофони. — До речі, діти діляться своїми українськими піснями з нами, а ми з ними — нашими, італійськими”.
Питаю, як спілкуються українські діти з виховательками-іноземками? Виявляється, декілька дітей володіють італійською на розмовному рівні, бо раніше їздили в італійські сім’ї на оздоровлення. Інші ж вивчили трохи лексики тепер.
“Щоб діти вчили мову, ми повісили на різні предмети в будинку наклейки з їхніми назвами українською та італійською”, — каже Федеріка.
Тим часом ми заходимо у просторе приміщення, підлога встелена різнокольоровими кульками. Вихователька кличе дітей на перекус. На столах — печиво, цукерки, сік і вода.
“Сьогодні в нашому центрі свято. 10 українських дітей з нашого дитбудинку зустрілися зі своїми 9 друзями з іншого центру. Вони жили разом у Чернігові, але в Італії змушені перебувати окремо”, — каже Федеріка Барроне.
До речі, місцевим меню діти дуже задоволені. Особливо, каже 13-річна Діана, піцою і картоплею фрі.
“Як довго ці діти зможуть у вас перебувати?” — запитую Федеріку. Вона пояснює, що біженці з України на території Італії можуть легально перебувати щонайменше рік. Що буде далі — вирішуватиме влада.
Сподіваємося, що всі українські діти невдовзі повернуться додому, а поки радіємо, що вони можуть жити у спокої й замість звуків вибухів чути співи птахів.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, хто винен у тому, що росія окупувала Херсон
