У селі Мостове на Житомирщині прийнято виготовляти спеціальні букетики до хрестин. Їх роздають усім гостям, а ті після святкування несуть своїм дітям. Усе — заради здоров’я малечі, кажуть місцеві.
“Взимку ці букетики роблять з паперу, а в інші пори року — з живих квітів, зокрема, з барвінку, — каже місцева жителька Тетяна Іванова. — Всі присутні на хрестинах вмочують букетики в горілку, а потім ними мастять один одному навколо рота. При цьому обов’язково треба бажати здоров’я чи вдалого одруження своєму сусіду по столу. Потім люди цілуються і дають батькам гроші для дитини. Якщо нема букетиків на хрестинах, то це не хрестини”.
Після хрестин гості забирають букети додому. Ті, у кого є малі діти, кидають квіти їм у купіль або кладуть у ліжечко — вірять, що це принесе здоров’я.
Пані Тетяна каже, що раніше на хрестини в їхньому селі запрошували до сотні гостей. Тепер — лише кумів і рідню. “Та й хрестини у нас тепер бувають рідко. Адже у рік народжується 3 — 4 немовлят. Утім традицію з букетиками ми бережемо”, — додає жінка.
Традиційна страва села Мостове — крупки.
Ця страва готується з пшона, яєць та борошна.
“З десяти яєць вибираю зародки, бо заважатимуть скачуванню. Яйця збиваю до піни, — ділиться рецептом Тетяна Василівна. — Далі беру дерев’яні ночви (в інших погано скачуватиметься), сиплю туди стограмову чарку пшона. Обов’язково — ідеально чистого, без полови, темних зернин, бо на таке не накачуються крупки.
Збиті яйця буквально крапаю у пшоно, щоб його лише змочити. Посипаю це все борошном, скільки вбереться, і качаю рукою. Весь час додаю більше й більше яєчної маси і не перестаю посипати борошном. Треба дивитися, щоб пшонини не склеювалися. Так качаю дві години, поки не вийдуть однакові горошинки”.
Крупки варять на бульйоні. На 10 літрів води беруть жирну домашню курку. М’ясо ріжуть на шматки, вимочують, варять з пів години й тоді вкидають крупки. Їх готують до двох годин, щоб пшоно всередині розварилося. У кінці до страви додають кришену сиру цибулину, можна ще — лавровий лист. Готова страва нагадує густий суп.
“Крупки готувати непросто, але зусилля варті того, бо дуже смачно!” — каже Тетяна Василівна.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про незвичні традиції ще одного села
