Усе почалося з того, що знайомі бійці Ігоря Колісника, волонтера з міста Коломиї, повертаючись з фронту у відпустку, привозили “сувеніри” — стріляні гільзи. Спершу місцеві майстри розписували цей метал, робили на ньому гравірування, виготовляли з них світильники. А згодом вирішили створювати й годинники.
“Для часомірів беремо 122-міліметрові та 152-міліметрові гільзи від САУ “Гвоздика” і самохідної гаубиці “Акація”, — пояснює пан Колісник. — Здебільшого вони сріблястого кольору, хоча трапляються й латунні, золотисті, але їх дуже мало”. Першим за роботу береться Сергій Сидоренко, який виконує токарну обробку колишньої зброї. Із гільзи довжиною 60 сантиметрів зрізує “п’ятачок” (три сантиметри зверху). Це і є основа майбутнього хронометра. Її шліфують, полірують, роблять виїмки для годинникового механізму і стрілок. Їх купують в одного з українських виробників. Далі волонтер Володимир Андрушко за допомогою лазерної гравірувальної машини робить розмітку циферблата, наносить на середину годинника гравірування (тризуб, танки, калину, символи військових бригад і частин) та написи — цитати зі Святого Письма, рядки з пісень, з віршів Тараса Шевченка тощо.
Наступний етап — годинник з гільзи майстри вставляють у дерев’яне обрамлення: просте або розмальоване, прямокутне, квадратне, овальне, у формі кола чи якоїсь чудернацької фігури. Зазвичай воно з модрини, бука чи осики. “Якщо дерев’яне обрамлення розмальовуємо, то сюжети стосуються української тематики: зображуємо козаків, гуцулів, воїнів, святих, ангелів, вертеп”, — додає художник-волонтер Мирослав Ясінський. Дерев’яне обрамлення зазвичай він грунтує левкасом (суміш крейди, яєць та клею. — Авт.). Завдяки цьому зображення виходять об’ємними. Також художник його шліфує, розмальовує, при потребі наносить позолоту й лакує.
Робота над одним годинником триває кілька днів. Ексклюзивні часоміри майстри-волонтери продають на різноманітних аукціонах та благодійних ярмарках, відправляють окремим замовникам як в Україні, так і за кордоном. Пишаються, що їхні унікальні хронометри є в Канаді, Фінляндії, Англії. І навіть у президента Чехії Петера Павела. За кошти від продажу прикарпатці купують автівки, розвідувальні та ударні дрони, ремонтують для фронту машини. Допомагають здебільшого 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді “Едельвейс”. Волонтери кажуть: мріють виготовити годинники, присвячені нашій перемозі над ворогом.
