Двічі на тиждень музиканти, бухгалтери, айтівці, журналісти, пенсіонери та інші волонтери перетворюються на Гавку, Бульку, Коко, Бібу. Вони стають лікарняними клоунами! З ними діти бавляться, надувають кульки та мильні бульбашки. “Деякі дітки навіть просять, щоб їх виписали пізніше, бо скоро мають прийти клоуни”, — усміхається лікарняна клоунеса Наталія Ліпська.
Такий вид клоунади виник у 1986 році в США — аби допомогти дітям пережити шоковий стан від госпіталізації.
В Україні лікарняні клоуни працюють у Рівному, Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Вінниці, Львові. Вони впевнені: 50% успішного лікування залежить від позитивного налаштування дитини.
“У дитячих лікарнях не завжди комфортна атмосфера, там бракує дитячої радості, — каже Наталія Ліпська, вона ж директорка БФ “Крила Надії”. — Але діти в лікарні не припиняють бути дітьми. Тож клоунада — це батарейка, яка заряджає позитивом”.
Утім це не просто забавка. Клоун допомагає дитині почуватися більш впевнено. “У лікарні пацієнтові завжди щось наказують: кличуть на укол, дають вказівки, як вживати таблетки, — пояснює Наталія. — Дитина там нічого не вирішує. А перше, що робить клоун, — це запитує: “Можна я зайду до тебе?” Клоун — це чи не єдина людина в лікарні, яка враховує думку та бажання дитини”.
Ймовірно, саме тому діти відверто розмовляють з клоунами. Наприклад, можуть розповісти, що сьогодні почуваються гірше, ніж учора. Казати таке батькам не хочуть — аби не засмучувати їх ще більше.
НЕ НАШКОДИТИ ДИТИНІ Й СОБІ
Перед початком роботи майбутні лікарняні клоуни проходять триденний безплатний вишкіл. На тренінгах відпрацьовують вправи на взаємодію, комунікацію та артистизм, вивчають психологічні правила.
Наталія Ліпська каже, що основний принцип лікарняних клоунів — надати увагу дитині, не шкодячи їй. Клоуни мають розуміти, що в лікувальному закладі не можна переривати процедури, треба бути обережними з медичним інвентарем. А ще — вміти не нашкодити собі, дистанціюватися від хвороби дитини, вийти з лікарні й залишити важкі історії там. Інакше можна швидко вигоріти.
Також, за правилами безпеки фонду, погодженими з лікарнями, волонтери мусять мати щеплення від кору та грипу, аби бути безпечними для дітей. А якщо в клоуна за 3 дні до походу в лікарню захворів хтось із близького оточення, він не може піти до дітей. Не відвідують вони лікарні й з поганим настроєм.
Якщо в клоуна за 3 дні до походу в лікарню захворів хтось із близького оточення, він не може піти до дітей. Не відвідують вони лікарні й з поганим настроєм.
Клоунам не можна обговорювати з родичами діагноз чи стан дитини. Серед правил є й таке: клоуни ніколи не заходять до палати поодинці — тільки парами. Саме так вони можуть слідкувати за станом одне одного, краще взаємодіяти та допомагати.
Після першого візиту клоуна-новачка до лікарні він з тренером розбирає помилки. Найчастіша — це шум у палаті та намагання голосно розсмішити дитину. Так робити не можна. Не треба й нависати над малими дітьми, краще присісти і бути з ними на одному рівні.
У кожен з трьох навчальних днів люди відсіюються: розуміють, що їм психологічно важко чи що таке заняття — не для них. Ті, хто залишається, щомісяця мають приходити на супервізії з психологом. Там лікарняні клоуни діляться між собою історіями, проговорюють їх та вирішують із фахівцем.
ПРОФЕСОР ІЗ НАДУВНОЮ ШАБЛЕЮ
Подарувати яскраві емоції — одне з найприємніших завдань клоунів. Наталія пригадує, як у лікарні посвячувала хірургів у лицарі. Тоді поважні лікарі-професори ходили лікарнею з надувними фіолетовими шаблями з кульок! А якось клоуни намалювали лікарям вуса і прикріпили червоні носи — аби розвеселити маленьких пацієнтів.
Іноді клоуни проводжають дитину в операційну. У такі моменти треба заспокоїти маленького пацієнта, переконати, що все буде добре, залишатись з ним, допоки не подіє наркоз.
“Часом батьки розповідають нам, що дитина пригадує лікарню не як місце, де їй було погано та боляче, а як таке, де сталося щось казкове — вона подружилася з клоунами”, — каже Наталія Ліпська.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також історію бухгалтерки, яка стала саперкою
