Загалом у міжнародній виставці-конкурсі винаходів та дизайну, яка відбувалася в Гаосюні на південному заході Тайваню, взяли участь близько 500 винахідників із понад 30 країн. Серед них — 15 учнів з України, зокрема двоє представників Львівської обласної Малої академії наук.
Золоту медаль Софія Ліпкевич здобула за дослідження технології отримання та застосування термохромних мікрокомпозитів і їх фазових переходів. Над цією роботою дівчина працювала менш ніж рік.
“Я вирощувала кристали й шукала спосіб зберегти їхні корисні властивості, зокрема термохромні — ті, що залежать від впливу температури. Разом із науковим керівником ми дійшли висновку, що найкращий спосіб — подрібнити великий кристал на мікрокристали й помістити у матрицю, — розповідає школярка. — У своїх експериментах застосовувала різні матеріали для матриці, зокрема латекс і полістирол, та досліджувала, як саме температура впливає на кристал, як він змінює колір. Температурний поріг, коли відбувається зміна кольору, становить близько 40 градусів Цельсія, і його можна регулювати розміром подрібнених кристалів або матеріалом матриці. Мій мікрокомпозит — це невелика пластинка, яку можна використовувати як температурний датчик. Якщо прикласти її до тіла й температура його підвищена, датчик змінить колір. У звичайному стані він зелений, але при підвищенні температури до 40 градусів стає жовтим. Цікаво, що цей матеріал має “пам’ять”, отож можна простежити, чи була зміна температури раніше”.
За словами юної винахідниці, такий датчик можна використовувати, наприклад, для контролю температури під час транспортування вакцин чи медичних препаратів, коли потрібен суворий температурний режим.
“Якщо, скажімо, вакцину доставляють із Південної Америки до Європи, можна простежити, чи були порушення температурного режиму під час транспортування. Електроніка може бути ненадійною, а ось цей датчик не підведе, — запевняє Софія. — Крім медицини, ці мікрокомпозити можуть бути застосовані у новітніх технологіях для оптичного запису інформації, хоча це ще перебуває на стадії розробки”.
Дослідницьку роботу Софія розпочала ще в 9 класі. Вона вивчала клімат свого міста та його зміни, але згодом її зацікавила фізика. Тепер дівчина є членкинею відділення фізики та астрономії Львівської обласної Малої академії наук.
“Софія також вільно володіє англійською мовою, їй легко даються математика та гуманітарні науки. Вона дуже талановита, — розповідає Оксана Онищук, директорка Радехівської спеціалізованої середньої школи з поглибленим вивченням іноземної мови. — От буває, що в когось немає задатків, але людина досягає успіхів завдяки наполегливості. Або є задатки, але перемагають лінощі. У Софії ж поєднані і задатки, і працелюбність. Те, що вона робить, — це титанічна праця. При цьому дівчинка дуже скромна: ніколи не говорить багато про себе чи свої плани. Спочатку ставить мету, працює для неї, а вже потім розповідає про результат”.
За словами директорки, Софії є з кого брати приклад. Обидві її бабусі — педагогині: одна викладає українську мову в школі, де навчається дівчина, а друга в минулому вчила дітей біології. Батько Софії за фахом хімік, мати ж студіювала прикладну математику в університеті.
“До речі, Софія дуже активна у шкільному житті, — додає директорка. — Торік балотувалася на посаду президента школи, була ініціаторкою розважальних програм у дитячих таборах. Разом із однокласниками організовувала для молодших школярів цікаві експерименти, щоб показати, що наука — це весело й захопливо. Софія також активно волонтерить: щоразу долучається до заходів зі збору коштів для наших захисників”.
У майбутньому юна винахідниця мріє працювати у сфері інженерії або прикладної фізики. Каже, що хоче застосовувати свої знання для створення технологій, які допомагатимуть рідній країні, зокрема нашим воїнам на фронті.