“Коли я побачив ті звірства, які відбувалися у Бучі, подумав, що не можу стояти осторонь. Вирішив допомагати українцям, чим можу. Тому відправився із сином і товаришем на допомогу місцевому пекарю, якого знайшов у інтернеті”, — каже 49-річний Яцек Полевський з Познані.
Шість років тому він відкрив там власну пекарню. У ній готує крафтовий хліб, який називає “солдатським”.
На благодійні внески чоловік придбав 500 кілограмів борошна. У Львові докупив ще 600 кг. Потім частину віддали одному пекарю у Києві, а з рештою приїхали до Бучі. На той момент окупанти вже забралися звідси геть.
У звільненому від росіян місті поляки провели тиждень. “Найбільше нас вразила тоді пустка, — згадує Яцек Полевський. — На вулицях узагалі не було людей, пробігали лише поодинокі коти чи собаки...”
Приміщення пекарні, до якої приїхав поляк, вціліло. Проте росіяни використовували його як командний пункт, тому після себе залишили багато бруду. “Нам знадобилося два дні, аби все прибрати й підготувати для випікання хліба”, — каже поляк.
Команда пекла щодня по 100 буханців для місцевих, які залишилися у місті, а також для військових. Хліб готували на дровах. По воду ходили до спеціального пункту. Проте днями в пекарні з’явиться і вода, і світло, адже із зароблених на фандрейзингу грошей Яцек Полевський придбав електрогенератор та помпу.
Нині чоловік перебуває вже в Польщі, де продовжує допомагати Україні, збираючи благодійні внески на своїй краундфандинговій платформі. Втім планує продовжити допомогу з відновлення хлібопекарства в Україні.
“Для українців сьогодні дуже важливо відродити малий бізнес, — зазначає небайдужий іноземець. — Найближчим часом хочемо знову приїхати в Україну. Оце шукаємо пекаря у Харкові або Чернігові, якому маємо намір допомогти”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте про те, як внутрішні переселенці вчать у Львові українську мову
