Тамара Войтович — із міста Винники Львівської області. У жінки була давня мрія — навчитися керувати автомобілем. Вона довго відкладала її у шухляду. Та зрештою вирішила — досить! І наважилась записатися в автошколу.
“У часи мого дитинства та юності вважалося, що за кермом може бути лише чоловік, а для жінок це надто небезпечно, — розповідає Тамара Войтович. — Та, попри це, я мріяла навчитися кермувати автівкою. Коли в дорослому віці сказала про таке бажання дітям, вони мене підтримали. Спонукали записатися на курси водіїв. І от, коли у школі почалися канікули (я працюю вчителькою), таки наважилась втілити свою давню мрію!”
Жінка зателефонувала у найближчу автошколу.
“Мені призначили день подачі документів на навчання, — ділиться досвідом пані Тамара. — Згодом склали розклад — і через кілька днів я розпочала курс”.
Заняття відбувались двічі на тиждень. “Для мене було принципово важливо опанувати водійські навики добре, адже від цього залежить безпека — і моя, і інших учасників дорожнього руху, — каже вона. — Часом залишалася допізна в автошколі, щоб пройти більше тестів для перевірки знань та краще засвоїти матеріал”.
Пані Тамара каже, що в її групі було близько 20 осіб, і вона серед них виявилася найстаршою. “Більшість моїх одногрупників — це хлопці та дівчата по 18 — 19 років. Але в нас не виникало жодних проблем у спілкуванні, — запевняє жінка. — Може, вони й дивувалися, що я у старшому віці пішла на курси. Але бабусею мене ніхто не називав (усміхається)”.
Щоб краще запам’ятати всю інформацію, жінка повторювала текстові правила по декілька разів. Картинки, зокрема знаки, дорожню розмітку, намагалася наче сфотографувати очима. “Потім, коли йшла вулицею та бачила дорожні знаки, обов’язково згадувала, що вони означають, дивилась, чи правильно рухаються водії смугами, чи не порушують правил паркування. Це також допомагало в навчанні”, — ділиться водійка.
Запитую жінку, що було найважчим в опануванні нових навичок. Вона признається: практичні заняття, тобто сама їзда за кермом. “Наприклад, було нелегко зоорієнтуватися на дорозі, яка має декілька смуг”, — згадує пані Тамара.
Через три місяці навчання нарешті настав час екзаменів. “Потрібно було скласти три іспити — два теоретичні і один практичний, — каже жінка. — Перший теоретичний тест в автошколі я завалила, бо наробила в ньому багато помилок. Тому повторила весь матеріал — і склала успішно.
Далі був найскладніший для мене етап — два екзамени у сервісному центрі МВС області. З теоретичним іспитом розібралася швидко — відповіла на тестові питання правильно. Опісля мала продемонструвати практичні навички. Ох, як же я хвилювалась! Спочатку демонструвала свої вміння екзаменатору на закритому майданчику. Далі виїхала на центральні вулиці великого міста. І не зробила помилок! Мені все вдалося з першого разу! Я успішно склала екзамен та нарешті отримала водійське посвідчення”.
Жінка вже має власний автомобіль Toyota Yaris. Запевняє: щаслива, що таки наважилась здійснити свою мрію. І нетиповий вік для початку водійства не став на заваді!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як на Вінниччині бережуть давній весільний обряд