За словами експертки з питань узалежненостей Анни Лембке, дослідниці зі Стенфордського університету (США), люди недооцінюють вплив гаджетів на психіку. Як стверджує науковиця, щоразу, коли користувач проводить пальцем по стрічці новин чи “лайкає” якесь повідомлення, він підгодовує свою цифрову дофамінову узалежненість. Що ж це за явище і як з ним дати собі раду?
— Дофамін — активна хімічна речовина, що виробляється в лімбічній системі головного мозку людини, — каже Ігор Корнієнко, кандидат психологічних наук, фахівець з практичної психології. — Саме він підсилює нашу цікавість до знань і нового досвіду, допомагає запам’ятовувати інформацію. Однак звичка отримувати дофамін на перше бажання і за допомогою лише певних стимулів може провокувати дофамінове узалежнення.
— Чому саме гаджети стають причиною, як стверджує американська науковиця, дофамінової узалежненості?
— Можливо, річ у тім, що сучасні технології надто спростили процес отримання чергової дози дофаміну. Нині різноманітні джерела дофаміну — на відстані руки. Ми дістаємо те, чого хочеться, просто торкнувшись клавіші комп’ютера чи екрана смартфона: вмикаємо музику, переглядаємо кіно, читаємо новини тощо.
— Це можна порівняти із нікотиновою залежністю, — вважає Андрій Семиходський, генетик. — Нікотин, як психоактивна речовина, впливає на рецептори, що сприяють моментальній продукції великої кількості дофаміну. Призвичаюючись до куріння, людина надалі асоціює задоволення з цим процесом. А відмова від тютюну призводить до пригніченого емоційного стану, сповільненості когнітивних процесів у мозку, роздратування. Те саме й з гаджетами. Коли ми отримуємо надмірну кількість дофаміну від постійного “зависання” в інтернеті, то зрештою організм вимагає повторити це задоволення знову і знову. Людина потрапляє в так звану дофамінову пастку. Курці нищать своє життя тютюном, а “гаджетомани” — недосипанням, обмеженням фізичної активності, втратою зв’язку з реальним світом. Урешті резерви мозку виснажуються, і приходить депресія. Це закономірний фінал більшості узалежненостей.
— Аби позбутися “гаджетоманії”, Анна Лембке пропонує своїм пацієнтам на 24 години, а то й більше, вимкнути смартфон. Що думаєте про такий спосіб?
— Людина тоді матиме час на спілкування з рідними, читання книжок, творчість, професійне зростання, повноцінний сон. Мозок перезавантажиться — і одні чинники підвищення синтезу дофаміну поступово зміняться іншими, нехай не такими миттєвими. Невдовзі людина усвідомлює, що більшу частину дня може спокійно обходитися без свого гаджета, у неї з’являється чимало вільного часу, а мозок вчиться реагувати синтезом дофаміну на прості та справді корисні речі.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чим корисні зелені горіхи