Ви йдете по вулиці. Жуєте куплений у кіоску чебурек, вас обганяють машини, неподалік хтось курить. І ви не замислюєтесь, що в цей час у ваш організм потрапляють речовини, які накопичуючись, зумовлюють утворення злоякісних та доброякісних пухлин.
— Небезпека цих речовин залежить від рівня та тривалості дії на людину, а також від супутніх чинників, здатних модифікувати ефект впливу канцерогенів, — каже в коментарі газеті "Експрес" Ольга Литвиченко, головна наукова співробітниця лабораторії канцерогенних факторів ДУ “Інститут громадського здоров’я імені О. М. Марзєєва НАНУ”.
— Як канцерогени потрапляють у продукти харчування?
— У результаті забруднення грунту та води, внаслідок кулінарної обробки. Найчастіше харчі забруднюються поліциклічними ароматичними вуглеводнями (ПАВ), нітрозамінами (НА), важкими металами. У продукти можуть також потрапляти пестициди, мікотоксини, діоксини, радіоактивні ізотопи.
Джерелами забруднення є димові викиди опалювальних і енергетичних систем, вихлопні гази транспортних засобів, викиди та відходи промислових підприємств, дорожній пил.
В організмі тварин і птиці ПАВ швидко метаболізуються, тому в м’ясі, молоці, яйцях їх дуже мало або й нема. А от у рибі, що живе у забрудненій воді, ПАВ можуть накопичуватися. І в жирній рибі вміст бензапірену істотно вищий. Коптіння, смаження та сушіння призводить до значного підвищення вмісту ПАВ.
Нітрозосполуки (НС) можуть потрапляти в продукти харчування через викиди виробництв синтетичного каучуку, барвників, бензину, протикорозійних препаратів. Вони також утворюються з нітратів, нітритів, амінів.
Важкі метали забруднюють повітря, воду та грунт, основним джерелом надходження їх є підприємства металопереробної, нафтопереробної та хімічної промисловості, автотранспорт. У продукти харчування може потрапляти свинець, хром, кадмій, арсен, кобальт, нікель. Вони мають здатність накопичуватися в організмі, а вивести їх дуже важко.
У харчах виявляють і висококанцерогенні сполуки — діоксини, що є відходами виробництв хімічної та нафтопереробної промисловості, трансформаторних олій, пестицидів. Вони також утворюються при спалюванні сміття, особливо поліетилену та пластику, а також при хлоруванні питної води. В організм потрапляють із м’ясом, рибою, молоком, питною водою.
— То й вода може бути канцерогеном?
— Так, канцерогенні сполуки (ПАВ, НС, нафтопродукти, бензол, важкі метали, радіоактивні ізотопи, пестициди, добрива, отрутохімікати) можуть потрапляти у питну воду. А при її хлоруванні утворюються галогеновмісні сполуки, зокрема, хлороформ, чотирихлористий вуглець тощо, а також діоксини, здатні викликати мутації генів і злоякісне переродження клітин.
— Як ми можемо вберегтися від канцерогенів?
— На жаль, людство змушене щоденно з ними контактувати. Та все ж можемо максимально зменшити дозу, що надходить до організму, й знизити ризик онкозахворювань. Наприклад, відмовитись від цигарок та алкоголю. Скажімо, у пиві є поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ) та нітрозаміни (НА). Коньяки, віскі, десертні вина, портвейни можуть містити канцерогенну сполуку уретан.
— А як щодо їжі?
— Їжте менше смажених на жирах страв, білкових продуктів після високотемпературної обробки (гриль, фритюр), копчених, в’ялених, консервованих, маринованих та засолених продуктів. Уникайте смажених виробів із вуличних кіосків (чебуреки, пиріжки).
У копченостях, м’ясних консервах та ковбасних виробах виявляють вкрай токсичні нітрити внаслідок застосування в їх виробництві солей азотистої кислоти.
У копчених, в’ялених, солених та консервованих м’ясі і рибі, ковбасах, пиві, маринованих і солених овочах, прянощах містяться нітрозаміни (НА). Термічні процеси приготування їжі та консервування продуктів прискорюють утворення цих сполук.
Натомість є продукти (переважно рослинного походження), багаті на натуральні антиканцерогени — це капуста, горіхи, зелень, бобові, банани, ягоди тощо. Вітаміни мають антиканцерогенний та антиоксидантний ефект. А вітамін С є інгібітором утворення нітрозаміни у шлунку з попередників (амінів та нітритів), що надходять з їжею.
Радимо до вашої уваги текст про корисні властивості бруньок, а також те, як їх збирати та вживати
