Інколи невеличка ранка, на яку людина й уваги не зверне, може обернутися великими проблемами зі здоров’ям. При потраплянні в організм правець вражає нервову систему, викликає судоми всіх м’язів та без належного лікування загрожує життю. Як боротися із цією недугою?
— Правець — це інфекційна хвороба, яку викликає бактерія Clostridium tetani. Спори збудника живуть у грунті, їх можуть виділяти тварини зі своїми екскрементами, — розповідає Жанна Ушневич, в. о. завідувача відділення №1 Львівської обласної клінічної лікарні. — Зазвичай люди найчастіше інфікуються, коли працюють на землі.
— Достатньо незначної ранки, аби спора правця потрапила в кров, там вона починає розмножуватись, виділяючи нейротоксин, який вражає нервову систему, викликає судоми всіх м’язів, — додає Сергій Крамарьов, лікар-інфекціоніст, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри Національного медуніверситету імені О. О. Богомольця.
— Розкажіть, будь ласка, про практику лікування пацієнтів із правцем.
Ж. Ушневич:
— Скажімо, у нас лікувався 60-річний чоловік, який працював у столярному цеху й травмував руку. Попри це він продовжував ходити на роботу. Першими симптомами правця були пітливість, підвищення температури тіла, затруднене відкривання рота, згодом хворий взагалі не міг відкрити рота. Через два тижні, коли у чоловіка вже почались судоми та його вигнуло в дугу, він потрапив до нас у реанімацію. Пацієнт не був вакцинованим, тож йому одразу ввели протиправцеву сироватку. Чоловік три тижні пролежав у медикаментозному сні, його годували через зонд. Увесь цей час пацієнтові давали протисудомні препарати, налагоджували дихання. Його виписали за місяць під нагляд сімейного лікаря та невропатолога.
А ось 85-річній жінці, яка на подвір’ї поралась біля троянд та вколола палець, перемогти правець не пощастило. За тиждень після травми вона звернулась до нас, уже дві доби в неї був тризм (скутість жувальних м’язів), посмикування в руці, судоми. Ми ввели їй сироватку, під’єднали до апарата штучної вентиляції легень, але у старенької розвинувся токсичний міокардит (інфекційне запалення серцевого м’яза), і вона померла.
С. Крамарьов:
— А в нас була така ситуація: бабуся з 7-річною внучкою гуляли садом, і дитина подряпала ногу, дівчинка не була вакцинована, але вони не звернулись до лікаря. Помастили подряпинку йодом чи зеленкою. За два тижні в дитини з’явилось сіпання обличчя, тризм, їй стало важко ковтати та жувати. Дівчинка місяць лежала в реанімації на штучній вентиляції легень, опісля її чекало ще декілька місяців реабілітації.
А ще один пацієнт — десятирічний хлопчик — захворів після того, як наступив на цвях. Хоч рану й обробили, та через тиждень у нього підвищилась температура, почався біль голови, з’явились судоми. Більш як два тижні він був на штучній вентиляції легень. На щастя, вижив.
— Як вберегтися від правця?
Ж. Ушневич:
— Якщо людина травмувалась, то окрім того, що рану потрібно обробити антисептиком, слід також якнайшвидше звернутись у травмпункт — там проведуть первинну хірургічну обробку рани та екстрену профілактику правця.
С. Крамарьов:
— А найкращий метод боротьби з цією недугою — планові щеплення. Тож раджу їх робити дітям за календарем — у 2, 4, 6 та 18 місяців, у 6 та 16 років — ревакцинувати. Дорослим рекомендовано вводити вакцину кожні 10 років.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про наслідки теплового удару, що може навіть позбавити людину життя
